Торгівля на випередження

СОТ — об’єднання країн, які декларують принципи вільної торгівлі. Економічний режим для іноземних підприємств на ринках цих країн повинен, за можливістю, бути таким же, як і для вітчизняних. Відкриття кордонів для ввезення іноземних товарів, за оцінками Міністерства економіки, призведе до збільшення імпорту в Україну на 5-6 мільярдів гривень. У той же час буде знято обмеження на експорт українських товарів на найбагатші ринки світу. Зокрема, припиниться значна частина антидемпінгових розслідувань проти виробників металургії і текстилю.

«Вигоди від вступу до СОТ для України перевищують можливі втрати, — говорить Андрій Гончарук, — на країни Світової організації торгівлі припадає 93% усієї світової торгівлі. Ці ринки можуть відкритися для нас». На його погляд, українській економіці у багатьох галузях бракує жорсткої конкуренції з боку іноземних компаній. «Ми можемо закривати внутрішній ринок, не пускати на нього передові компанії, але як тоді рухатися вперед?» — запитує Гончарук. За його зізнанням, нещодавно він зіткнувся з необхідністю отримати компенсацію від однієї з українських страхових фірм, і зробив для себе висновок, що захист внутрішнього ринку від іноземних компаній у цьому випадку призвів до «розхолоджування» тих, кого захищають.

Минулого тижня у Женеві Андрій Гончарук провів двосторонні переговори з представниками «української групи» країн СОТ. Доти, поки ця група країн не вирішить з нашою країною всіх торгових суперечок, рішення про вступ до організації навіть не розглядається. Як повідомив заступник міністра, вдалося зняти всі проблеми у відносинах з Болгарією, Угорщиною, Індією, Аргентиною та Литвою. Нові претензії висунула Туреччина, але їхньої сутi пан Гончарук не повідомив. Молдова лише нещодавно вступила до СОТ, і у Женеві провела попередні переговори. Не виключено, що Кишинів найближчим часом сформулює певні запити щодо режиму торгівлі вином. Проте вважається, що країна–претендент на вступ отримує цілком реальні шанси вступити до СОТ, якщо вирішить усі торгові проблеми передусім з «великою четвіркою» — США, Євросоюз, Канада та Японія. З Канадою та Японією у нас, здається, особливих проблем виникнути не повинно, а ось Вашингтон і Брюссель мають до Києва ряд питань.

Саме у Женеві США уперше офіційно сформулювали невдоволення так званим «антипіратським» законом, прийнятим парламентом для боротьби з нелегальним виробництвом компакт-дисків. Американці вважають, що закон не містить гарантій ліквідації тіньового виробництва CD. «Ми повинні продемонструвати, що введення ліцензування і системи контролю, передбачені законом, дійсно ефективні», — вважає заступник міністра економіки. Він зазначає, що США сформулювали свою позицію вельми жорстко, але у результаті все ж висловили надію на найшвидший вступ України до СОТ. Очевидно, найближчим часом, а саме до травневого засідання «української групи», уряд ініціює ряд додаткових жорстких заходів проти медіа-піратів, щоб надати Вашингтону «речові докази» наведення порядку в цій галузі. Хоча в Україні і без того залишилося лише два заводи з випуску компакт-дисків з минулих чотирнадцяти.

Євросоюз, у свою чергу, чекає від Києва скасування обмежень на ввезення автомобілів та вивезення металобрухту. Проект вирішення «автомобільного» питання вже передано до Брюсселя, і відповідь очікується сьогодні-завтра. «Ми плануємо замінити систему пільг для внутрішнього виробника ввізним митом. Ставки мита передбачені на рівні до 15%», — повідомив Андрій Гончарук. Судячи з його слів, конкуренція продукції Запорізького автомобільного заводу найближчим часом, швидше за все, підвищиться. Щодо вивезення металобрухту, то ця проблема найближчим часом може відпасти сама собою, оскільки вивозити вже, по суті, нічого. Через дефіцит сировини для металургійних підприємств обмеження на вивезення брухту за межі області вже ввели Донецьк, Дніпропетровськ і Запоріжжя. Але це все одно не рятує галузь від необхідності імпортувати сировину, і навіть реалізовувати ризиковані проекти з переробки брухту з чорнобильської зони відчуження.

Якщо ж підсумовувати претензії від усіх країн СОТ, то, за словами Андрія Гончарука, в основному вони відносяться до режиму торгівлі цукром, соняшниковою олією, зерном і рибою. Загороджувальне мито на ввезення цих продуктів зараз вельми ефективне. За даними Мінекономіки, 93% продуктів харчування, які продаються в Україні, виробляються вітчизняними підприємствами. За словами Андрія Гончарука, такого показника не має жодна країна світу. Якщо вимоги країн СОТ буде задоволено, очевидно, частка українських виробників поменшає. Проте навряд чи українці зрадять усталеній традиції при купівлі продуктів харчування орієнтуватися на «своїх». Андрій Гончарук заявив, що у переговорах з СОТ Україна у більшості питань не поступається, а знаходить компромісні рішення з країнами, що висувають претензії.

Президент Леонід Кучма дав завдання уряду забезпечити вступ нашої країни до Світової організації торгівлі не пізніше за Росію. Причина такої постановки питання досить пікантна. Справа у тому, що якщо Київ вступить до СОТ раніше за Москву, він зможе стати членом «російської групи», пред’явити претензії Москві вже як член СОТ і таким чином забезпечити собі належні умови торгівлі з головним економічним партнером. І навпаки, якщо Москва нас випередить, вона зможе виставити максимально жорсткі і вигідні для себе умови вступу України до СОТ. Минулого понеділка у Києві відбулися переговори України і Росії про формування зони вільної торгівлі між двома країнами. Росія продовжує наполягати на вилученні з «вільного» режиму 28 товарних позицій, серед яких нафта, бензин і газ. У Світовій організації торгівлі такі «вилучення» буде виключено.