Кредит — на 25 років

Єдиним шляхом вирішення житлової проблеми для переважної більшості населення України є довгострокове пільгове кредитування через іпотеку, вважає голова Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України Валерій Череп. Сьогодні черга на житло складає 2,1 млн. сімей, а за рахунок державного та місцевих бюджетів цей попит задовольняється лише на 3,5%. Але, зазначив В.Череп, не маючи змоги 100-відсотково забезпечити громадян житлом, держава повинна створити їм належні умови для самостійного вирішення житлової проблеми. За його словами, система довгострокового кредитування будівництва житла виглядатиме так: під егідою Кабінету Міністрів, Нацбанку та Мінфіну буде створено установу, в якій кожен бажаючий збудувати житло міг би отримати кредит терміном на 20—25 років під ставку 5—7% річних. Зрозуміло, що комерційні банки, які надаватимуть кредити, повинні працювати рентабельно і мати прибуток, тому, зазначає В.Череп, на першому етапі держава має відшкодовувати інфляційну складову (зараз ставки комбанків не спадають нижче 30%), а далі спрацьовуватиме механізм застави. Після створення відповідної нормативної бази, на що В.Череп відводить півроку, система зможе запрацювати «в нормальному режимі» з 2003 року.

На думку В.Черепа, успішний досвід приватного житлового будівництва, запроваджений у Києві «Київміськбудом» та банком «Аркада», слабко поширюється в регіонах через те, що в столиці зовсім інші, специфічні умови (структура економіки, рівень зарплат, стан ринку житла, обсяги інвестицій тощо). Зараз в Україні щорічно будується 5,6—5,9 млн. кв. метрів житла: В.Череп вважає цей показник замалим, враховуючи те, що колись Україна будувала 21 млн. кв. метрів. Згідно з програмою житлового будівництва, яку відпрацьовано в уряді, ставиться завдання у 2005 році вийти на рівень 12,5 млн. кв. метрів житла щороку, тобто обсяги будівництва мають зрости вдвічі.

Щодо іншого напрямку діяльності комітету — житлово- комунальної сфери, то ситуацію, що склалася в ній, В.Череп оцінює як «найскладнішу серед усіх галузей економіки». Дебіторська заборгованість в цій галузі досягла 8,9 млн. грн., і хоча левова частка боргів — 7 млн. грн. припадає на населення, голова комітету не схильний пов’язувати критичний стан галузі лише з цією обставиною. «Ми провели аналіз, і я буду доповідати уряду, що якби населення 100-відсотково сплачувало за комунальні послуги, то все одно галузь працювала б збитково», — сказав В.Череп. При цьому він навів такий приклад: вартість одного кубометра питної води в різних областях коливається в межах 45—56 коп., тодi як його собівартість складає 69—72 копійки. В.Череп запевнив, що комітет робитиме усе для того, щоб різниця між собівартістю комунальних послуг та тарифами скорочувалася не за рахунок підвищення останніх, а шляхом зменшення вартості послуг. Важливим здобутком в фінансуванні галузі у 2002 році В.Череп називає те, що субвенції включено до основних статей бюджету: раніше вони покривалися за рахунок коштів від транзиту газу, які надходили нерегулярно. Відповідаючи на запитання «Дня» про відновлення окремого органу управління галуззю, В.Череп сказав: «Сьогодні (четвер. — Ред. ) прийнято рішення про відтворення окремої структури житлово-комунального господарства — поки ще не вирішено, буде це комітет чи міністерство. Я думаю, що в першому півріччі цього року таку структуру буде створено. Сьогодні і Президент, і уряд приділяють дуже велику увагу цьому секторові економіки і робиться усе, щоб він нормально управлявся».