КАРПАТСЬКИЙ «ЕКСТРIМ»

Відомий стереотип «Літо — час відпусток» втрачає сенс для того, кому хоч раз пощастило відпочити на зимовому курорті. Часом дуже важко сказати, що ж насправді краще: солоне море, розжарений пісок і прохолодне пиво або ж морозне гірське повітря, чистий сніг і гаряче вино. Це, звичайно, справа смаку, але спробувати варто і те і інше. На щастя, природа нашої країни це дозволяє. Кажучи про зимовий відпочинок, не треба лякатися асоціації з неймовірно дорогими Швейцарськими Альпами і тією ж Австрією. Недооцінювати у цьому значенні рідні Карпати — це, принаймні, необачно. Отже, на носі зимові канікули, відпустки, вихідні — не пропустiть момент!

Цікавим є те, що для відпочинку у горах зовсiм не обов’язково купувати недешеву сьогодні путівку на базу відпочинку. У сфері так званого «сільського» туризму кожний може знайти собі варіант «по кишені». Для початку досить купити квитки на поїзд або автобус на будь-яке із західних напрямків (Івано-Франківськ, Ужгород, Львів, Чернівці). Але не варто відкладати купівлю квитка на останній день: незважаючи на значну кількість додаткових поїздів, квитків на всіх катастрофічно не вистачає (особливо, чомусь, квитків назад!) Перш ніж вирушити у дорогу, непогано було б вивчити карту і заздалегідь вибрати селище, найбільш затишно сховане у горах, або ж (для обережних) найбільш наближене до «острівців цивілізації». Приїхавши на вокзал у місце призначення, потрібно уважно роздивитися: частіше за все до курортних селищ їдуть електрички і автобуси прямо від вокзалу. А так само — традиційнi таксi і «граки», готовi доставити «будь-якого», «куди треба» і при цьому «майже безкоштовно». «Безкоштовно» по тамтешніх мірках — це близько 150 грн. (у всі селища області). Цікаво, що і «легковушка», і мікроавтобус коштує однаково, тобто, якщо збереться дружна компанія, то можна доїхати гривень за 15.

Дуже часто, відпустивши таксі, опинившись при цьому у незнайомому місці, у горах, «з речами на снігу», люди переживають відчуття деякої безвихідності. Але зневірятися не варто — треба сміливо вирушати на пошуки житла. «Стукайте — і вам відчинять». Більш того, розкажуть, що й до чого, які умови і скільки коштує, а якщо варіант не підходить, селяни завжди вкажуть на будинок, який відповідатиме запитам і можливостям. Взимку у карпатських селах мало хто з місцевих жителів живе без «квартирантів», які не хочуть селитися у часто не опалювальних, але що не стають від цього більш дешевими, номерах санаторіїв. У «приватному секторі» розцінки на житло і харчування коливаються від 10 до 70 гривень з людини за добу, при цьому зручності, що пропонуються, — суворо пропорційні ціні. Якщо клієнт претендує лише на тепло і дах над головою, а з їжі вживає у господарів тільки кип’яток, то він цілком може знайти собі притулок за 7—15 грн. Але якщо ж турист понад усе на світі віддає перевагу комфорту, він може розташуватися у прекрасному зрубі, із сауною у дворі, кольоровим телевізором, триразовим харчуванням, витриманим у кращих традиціях карпатської кухні, і навіть зручностями у будинку, що взагалі є немислимою розкішшю у цих місцях. Плата за це буде відповідна — близько70 грн.

Але для справжніх фанатів зимового відпочинку насправді не так важливо, де жити і що їсти. Люди звідусіль з’їжджаються у гори, щоб отримати бажану дозу адреналіну — покататися на гірських лижах. Дивлячись, як завзято злітають екстремали з кілометрового спуску на лижах і сноубордах, при цьому нерідко тримаючи на плечах своїх однорічних дітей, у будь-якої людини виникає одне бажання — бігти до пункту прокату і взяти хоч що-небудь, на крайній випадок — сани, тільки не залишатися нерухомим. Але за задоволення, як відомо, треба платити. Якщо немає своїх лиж або сноуборда, прокат їх обійдеться приблизно у 10—15 грн. за добу, а у «гарячий час» (коли великий наплив туристів) ціни можуть підскочити до 25—30 грн. А ось сани будь-якого калібру і конфігурації будуть коштувати гривень 5—10. Щоб піднятися один раз на вершину спуску по канатній дорозі, також необхідно потрусити гаманцем — 1—2 грн., залежно від висоти схилу. Але зробити це вважають своїм обов’язком всі, навіть ті, хто до ладу не уміє кататися. Головне — саме відчуття перебування на вершині гори, нехай не самої високої у світі й навіть у Карпатах (з Говерли далеко не кожний наважиться з’їхати). На вершині можна сфотографуватися, випити гарячого вина або чаю, привезеного туди передбачливими місцевими жителями. А вже спуститися який-небудь спосіб знайдеться — деякі «добрі» професіонали промишляють тим, що спускають «новаків», поставивши їх позаду себе «паровозиком».

Від’їжджаючи, багато хто прихоплює адреси і телефони господарів, щоб наступного року влаштуватися на місці, що сподобалося, без проблем і приїздити сюди кожний рік, а у разі необхідності порекомендувати друзям. За роки такої практики жителі Карпат сформували собі значну клієнтуру, не побоюючись і навіть успішно витримуючи конкуренцію з пансіонатами і турбазами. І вже зараз багато які директори баз кидають своє основне заняття, вишукуючи несамостійних господарів, щоб запропонувати їм «продюсерську» допомогу.

ДО РЕЧІ

Українці цього року не відрізнялися оригінальністю у виборі закордонних туристичних послуг для зустрічі Новорічних та Різдвяних свят. Таку думку в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна висловила аналітик дирекції з маркетингу туристичної фірми «Сам» Тетяна Шестопалова. «Наші люди дуже традиційні відносно Нового року, тому яскраві, екстравагантні зустрічі цього свята дуже поодинокі», — сказала вона.

Для зустрічі Нового року та Різдва із України продовжують їздити у Францію, Єгипет, Польщу, Словаччину, Таїланд. «Ці звички склалися під впливом пропозицій туристичних фірм п’ятирічної давності. Як і раніше, пропонуються новорічні тури до Парижа, Праги, Будапешта — у перлини Європи, і у Таїланд. Ці програми ще досі «розкручуються»,— відзначила Т.Шестопалова. Аналітик також стверджує, що «ці тури ще себе не вичерпали і протримаються ще кілька років як масові». «У ціновій категорії вони будуть доступнішими, ніж якийсь новий вид зустрічі Нового року, і не так уже багато в Україні людей, які змогли б з’їздити на ці свята за кордон», — додала вона.

Експерт зазначає, що перший чинник, який визначає вибір «нашого туриста, — ціновий». За її словами, громадяни України стали більше користуватися послугами туристичних фірм, оскільки ціни на їхнi послуги знижуються з кожним роком. «Якщо два роки тому Єгипет був не тільки екстравагантним, але й елітним, куди могла поїхати певна верхівка, котра нинi відпочиває в Австрії, то тепер Єгипет — масова країна, тому що ціни на цей тур упали у два рази», — сказала аналітик.