Не «занадто чогось»
Ще одним проектом у режимі реального телебачення «розродилися» вітчизняні телевізійники. Йдеться про програму «Весілля» , прем’єрний випуск якої вийшов на телеканалі «Інтер» сьомого січня. Творці нового проекту не стали ускладнювати собі життя, вміщуючи спеціально відібраних фотогенічних учасників в екстремальні умови — чи то острів, що загубився в океані, чи «скляна» кімнатка. Вони не стали вигадувати надскладні правила і закручені повороти у сценарії. Вони просто пішли, що називається, у народ (а саме — на весілля) і зробили звичайний реальний — у буквальному значенні цього слова — сюжет.
Рецепт програми простий (і дешевий, що важливо). У день весілля всі дії нареченого і нареченої фіксуються метким «оком» камери. Проводиться збір думок рідних і близьких про наречених. Вибране зі знятого з’являється на суд телеглядачів.
Враховуючи, що весілля — одна з найбільш значущих подій у житті будь-якої людини, а також те, що весільні обряди «у кожному регіоні, місті чи селі проводяться по-своєму» (принаймні, так стверджує анонс програми на сайті телеканалу «Інтер», www.intertv.com.ua), успіх подібному проекту, здавалося б, забезпечений. Однак, прем’єрний випуск показав, що «насправді» — далеко не завжди запорука успіху. Особливо, коли проводиться весільний обряд не «по-своєму», а «як у всіх».
Отже, перші глядачі «Весілля» могли побачити (і почути) наступне. Зворушлива у своїй простоті історія розвитку взаємин нареченого і нареченої («гуляли-гуляли, туди погуляли, сюди погуляли...» і т. д.). «Думки вголос» батьків, родичів і друзів про молодих (деякі з них зафіксовані на дещо несвятковому фоні білизни, що сушиться на балконі). Викуп нареченої. Загс. Обмін обручками. Весільна машина із самотньою повітряною кулькою їде сльотавими вулицями. Традиційні весільні танці під таку ж традиційну музику. Побажання батьків. Побажання молодих одне одному. Фінал: «весілля вдалося», поцілунок перед об’єктивом камери.
Найточніше усе це, мабуть, можна було б охарактеризувати словами самого нареченого: «Як звичайно робиться весілля, так і ми намагалися зробити. Тобто занадто чогось ми не прагнули...» Напевно, саме завдяки тому, що весілля було занадто вже типовим (оригінальним було тільки привітання телезірки Анатолія Дяченка, який прийшов поздоровити молодих; та й той, вручаючи нареченим пляшку шампанського, не оминув вставити у своє поздоровлення відомий двозначний рекламний слоган, який можна трактувати і як побажання подружжю гармонійних взаємостосунків), прем’єрний випуск програми місцями нагадував любительський відеозапис. А наскільки «цікавим» видовищем є любительський відеозапис весілля, відомо, напевно, кожному. Автор цих рядків, принаймні, не зміг додивитися до кінця навіть відеокасету з власною весільною церемонією.
Загалом, як не парадоксально, але проекту, знятому в режимі реального ТБ, не вистачило саме змодельованих ситуацій (вдалого компромісу між «правдою життя» і видовищністю досягнуто не було). Усе-таки, коли йдеться про явища, знайомі кожному, без підготовлених імпровізацій, очевидно, не обійтися. Проте, хочеться вірити, що у майбутньому творцям програми вдасться внести у свій проект — в рамках «весільного» сценарію — більше різноманітності. Або, принаймні, знаходити не остаточно зіпсовані цивілізацією українські селища, де ще збереглися якісь власні весільні традиції. В іншому випадку може виявитися, що від «Весілля» не так уже й далеко до «розлучення» з телеглядачами.
