Рейтинг підвищився

Така висока оцінка української економіки останнім часом — не дивина. У грудні міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’ s присвоїло Україні довгострокові і короткострокові суверенні кредитні рейтинги у місцевій і іноземній валюті на рівні «В». Як сказано в поширеному агентством прес-релізі, прог ноз щодо довгострокових рейтингів встановлено «Стабільний». Колишній рейтинг цього агентства для України був на сходинку нижчим — «CCC». Агентство також зазначає, що рейт инги підвищено завдяки досягнутому Україною значному поступу в макроекономічній і фінансовій стабільності.

Проте, мабуть, потрібно обере жніше ставитись до компліментарних оцінок, які дедалі частіше звучать останнім часом на адресу України. Так, коментуючи присвоєння прогнозу «Стабільний», агентство Standard & Poor’s зазначає, що він відбиває політичну нестабільність і крихкість процес у політичних і економічних реформ, що продовжується в Україні і, одночасно, очікування S&Р відносно того, що нинішню політичну прихильність до дотримання бюджетно-фінансової дисципліни буде збережено. S&Р вказує, що стримуючий вплив на рейтинги України справляють серйозні проблеми в політичній сфері, реформування якої відбувається дуже повільно. Внаслідок цього в країні зберігається високою мірою централізований механізм прийняття рішень, а демократичні основи суспільства і політичні інститути ще тільки формуються. «Недостатньо розвинена система державних інституцій і правова система, в тому числі слабкий контроль за дотриманням законів, сприяють подальшому зміцненню впливових груп з вузькими інтересами, велико му поширенню політичного заступництва і корупції», — сказано в документі. На думку агентства, в Україні зберігається структурна слабкість економіки, існують складні проблеми, пов’язані з приватизацією в таких політично значущих великих галузях, як видобувна і важка промисловість, а також з реструктуризацією і приватизацією малоефективного сектора — енергетики.

На думку українських експертів, більш високий інвестиційний рейтинг, безумовно, поліпшить умови зовнішнього запозичення вітчизняними компаніями. Хоча багато хто з них зазначає, що разючих змін це не принесе. Так, за словами представника «Банк Австрія Кредитанштальт Україна» Сергія Будкіна, присвоєння рейтингу «В» «навряд чи викличе пожвавлення українського фондового ринку» через його незначний обсяг. «Ринок маленький, і купувати на ньому майже немає що, тому гроші сюди не прийдуть», — вважає він. Начальник скарбниці Першого українського міжнародного банку Віктор Зінченко, загалом п озитивно оцінивши присвоєння підвищеного рейтингу, в той же час сказав Інтерфаксу-Україна, що «не можна чекати різкого припливу інвестицій» в українську економіку.

Скептичне ставлення українських експертів до отриманих нашою країною рейтингів підтверджується і оцінками західних експертів. Рейтингова компанія Lehman Brothers (Нью-Йорк, США), яка досліджує стабільність в 10 країнах з ринковою економікою, що розвивається, для визначення індексу Legsi (показує рівень інвестиційних ризиків), відзначала зниження стабільності в Україні протягом листопада минулого року.

Причиною цього називали соціальну і політичну напругу, викликану спробами влади України «нав’язати жорсткі фіскальні заходи» і відповідним опором.

Тим часом критичні стріли на адресу української влади летіли торік і безпосередньо від іноземних інвесторів. Координатор допомоги США новим незалежним державам Вільям Тейлор під час засідання спільного українсько-американського Комітету з питань економічної співпраці наприкінці листопада зазначав, що «ми неодноразово порушували питання невиконання в Україні судових рішень». «В умовах економічного зростання Україна буде більш цікавою для американських інвестицій», — наголосив В. Тейлор.

Фінансовий директор спільного українсько-британського підприємства — Полтавської газонафтової компанії Євген Паленка, коментуючи ситуацію з інвестиціями в українську економіку, сказав «Дню»: «Високий рейтинг інвестиційної привабливості України можна пояснити діяльністю Президента і уряду, спрямованою на забезпечення зростання виробництва. Проте події, що відбуваються навколо нашої компанї (спроби відчуження власності, що викликали міжнародний скандал і примусили посла України вибачитися перед урядом Великої Британії), свідчать про те, що урядовці високого рівня не тільки не підтримують цих зусиль, але і спрямовують свою діяльність на підрив інвестиційної привабливості країни».

Узагальнених даних статистики про іноземні інвестиції в Україну за 2001 рік ще немає, але показники за дев’ять місяців минулого року ейфорії в цьому питанні не викликають. За даними Держкомстату, за січень-вересень цього року іноземні інвестори вклали в українську економіку $529,4 млн., що на 10% менше, ніж за відповідний період минулого року. У той же час нерезиденти вилучили $158,7 млн., що на 36% перевищує торішнiй показник.

КОМЕНТАР

Президент концерну «Пульсар» Олександр НАРБУТ:

— Банк JP Morgan, наскільки я розумію, робив розрахунок інвестиційної привабливості на основі прибутків, які отримали іноземні інвестори, що купили українські єврооблігації. На початку минулого року ціни на наші єврооблігації були досить низькими, оскільки продавалися з дисконтами на рівні 30 40%, тоза ними була висока прибутковість, адже Україна сплатила інвесторам належні проценти і погашення. Це арифметика інвестиційного процесу. Але вона в основному характеризує лише той факт, що реструктуризовані урядом Віктора Ющенка цінні папери України мали на вході, м’яко кажучи, не дуже високу ціну для покупців, і західні інвестори вже тоді бачили для себе в цих операціях великий запас прибутковості. Це говорить також і про те, що тоді Україна могла провести реструктуризацію з меншою вигодою для іноземних інвесторів. Про це свідчить і даний рейтинг. Всі інші країни — його учасники — також провели реструктуризацію свого зовнішнього боргу, але розумніше, оскільки забезпечили меншу прибутковість. Це свідчить ще і про те, що позитивне для інвесторів дуже часто може бути негативним для держави, що забезпечує таку високу прибутковість. Щодо промислових інвесторів, то подібної статистики просто не існує, оскільки джерела отримання прибутків багатоканальні і не виражаються одними лише дивідендами, а ще і так званими трансферними цінами всередині афільованих компаній, що дозволяють перенести отримання прибутку з України до інших країн.