У лабіринті протиріч
Вето Леоніда Кучми на черговий варіант Закону про вибори повинно було матеріалізуватись 4 жовтня. Більш ніж прозорий натяк на те, що глава держави знову не підпише виборчий закон, Президент зробив за день перед цим у Закарпатті.
Власне, несприйняття Кучмою ще однієї версії виборчого закону не стало ні для кого сюрпризом. Аби дізнатись про справжні причини перманентного ветування нових правил виборчого процесу, зовсім не обов’язково вчитуватись у зауваження Президента до чергового поданого на підпис Закону про вибори. Якби сталося так, що парламент врахував всі до одної поправки, закон все одно не був би підписаний, поскільки, як було зауважено під час прийняття останнього тексту Закону про вибори, низка пропонованих поправок суперечить Конституції або одна одній. Мені згадується ротний старшина, котрий був здатен знайти у порожній кімнаті роботу для десятка солдатів, причому не на один день, а на стільки, скільки його воля забажає. Природно, що старшина позбавився своєї дивовижної здібності одразу після звільнення в запас — незалежні від нього люди ніколи не робили б тої безглуздої роботи. Але ж примушував він нас працювати не заради тої кімнати, а заради нас молодих, аби привчити до порядку, дисципліни та акуратності.
Так само і Президент ветує виборчий закон не стільки тому, що той недосконалий (досконалих не існує в природі), скільки для того, аби привчити депутатів до думки, що не від них насправді залежить доля прийнятих Верховною Радою законів.
Можна погодитись з гарантом, що парламент у нас не працює як слід, не виконує відведену йому роль і займається не тим, чим належить. Але ж ідеального варіанту бути не може. Хіба що висунути в усіх округах кандидатом Леоніда Кучму і одноголосно обрати. Видається, що подібне у нас вже було і ми остаточно повернулись до демократії. А демократія, окрім політичної боротьби, передбачає наявність у такої боротьби хоч яких правил. І правила «Президент завжди правий» тут не досить.
Як зауважила у своїх експрес-коментарях більшість вітчизняних політиків, президентське вето на Закон про вибори не зупинить і не відмінить ні вибори, ні виборчу кампанію. А про те, хто насправді виграє від штучного затягування прийняття правил виборчої гри, ми дізнаємось вранці 1 квітня 2002 року, наступного дня після виборів. На цей день накласти вето неможливо, хоча, можливо, дуже хочеться.
