Закон «загалом» прийнято
Учора в парламенті інтрига навколо нового виборчого закону закрутилася, як тільки його було поставлено на голосування. Майже одразу ж у парламент надійшло повідомлення про бомбу, яку закладено у приміщенні. Зал одразу ж проголосував за те, щоб продовжувати роботу. Незважаючи на те, що незабаром з’явилися мінери з собаками, депутати не звертали на них жодної уваги. У такій вибухонебезпечній обстановці вето Президента подолати не вдалося. «За» проголосували тільки 242 народнi обранцi із 337 зареєстрованих у залі. Голосували таємно, незважаючи на зауваження Романа Безсмертного про те, що «політикам нема чого приховувати свою позицію». Потім почали розглядати поправки, запропоновані Президентом. Пропорція мажоритарних та пропорційних місць у парламенті розглядалася першою, та 244 депутати прийняли норму 50 на 50, запропоновану Леонідом Кучмою. Це викликало деяке збентеження. Як зазначив Р.Безсмерний, він «у це не вірив і до такого напряму подій був не готовий». А ось для лідера «Демсоюзу» Олександра Волкова нічого надприродного не сталося. «А чого.., як би це сказати... вимахуватися, ясно ж сказав Президент — 75 на 25 не пройде, ну він і не пройшов», — прямо пояснив депутат ситуацію журналістам. Разом з тим, Волков відзначив, що всі інші поправки йдуть «зі скрипом», а тому можна чекати серйозної протидії. «Чим би дитя не тішилося, тільки б не плакало», — заявив він, коли ВР відхилила ряд поправок Президента. Комуністи висловлювали бажання стояти до кінця, але вже після першої поправки у рядах КПУ почалося шепотіння: «Зрада!». Зрадили праві. «Ті фракції, які свого часу виступали за пропорційну систему, відступили», — заявив «Дню» комуніст Георгій Крючков. «Наші три фракції голосували так тому, що інша пропорція зіштовхнеться з вето Президента, а отже, 4 жовтня ми розпочнем вибори згідно зi старим законом та втратимо можливість щось змінити. Так що Рухи вибирали між поганим та дуже поганим», — пояснив лідер УНР Юрій Костенко. Прогалина у рядах прихильників подолання вето ставала все помітнішою, і закон 230-ма голосами було прийнято загалом, основну частину поправок Президента було повністю враховано.
Закон передбачає можливість висунення кандидатів у одномандатних округах від політичних партій, їхнiх блоків, а також шляхом самовисунення. Партія для отримання депутатських мандатів повинна подолати 4-відсотковий бар’єр. Згідно із законом, територіальні виборчі комісії формуються Центрвиборчкомом, а дільничі — територіальними комуністами. При цьому всі виборчі комісії повинні формуватися за представленнями партій чи їхнiх блоків, які беруть участь у виборах. У формуванні окружних комісій можуть брати участь тільки ті партії, які подолали 4-відсотковий бар’єр на попередніх парламентських виборах. Закон визначає, що кандидата у депутати може висувати партія, яка зареєстрована не пізніше ніж за рік до дня виборів; виборчий блок партій — за умови, що у його склад входять партії, зареєстровані не пізніше ніж за рік до дня виборів. Закон також передбачає можливість висунення кандидатів у депутати партією в одномандатних округах не тільки за рішенням з’їзду партії, але й на конференціях регіональних організацій. Центрвиборчком реєструє кандидатів у депутати, внесених у партійний список, зокрема, за умови наявності підписних листів з не менш ніж 500 тис. підписів виборців на підтримку виборчого списку партії або блоку (у тому числі не менш ніж по 17 тис. підписів виборців у кожному з 2/3 регіонів України).
Так що парламентський розгляд закону закінчився хепі ендом. «Важливо, щоб закон було швидше підписано Президентом, тоді Центрвиборчком швидше підготується», — діловито пояснив «Дню» голова ЦВК Михайло Рябець.
