Засмiченiсть свiдомостi
Чималу роль у ставленні до цієї проблеми, за словами начальника департаменту екологічної безпеки Євгена Моторіна, відіграє свідомість людей і особливо нинішні економічні реалії. Фактично на сьогодні запити столиці обслуговує тільки два звалища — Пирогове і Полігон № 5. До речі, щодо придатності для експлуатації останнього вже давно існують діаметрально протилежні погляди. У березні тут працювала комісія Мінздоров’я та ухвалила закрити звалище у зв’язку з його невідповідністю екологічним і санітарним нормам. Щоправда, надалі експлуатацію було дозволено за умови, що санітарні порушення усуватимуться «в процесі». Виникає логічне запитання: «За помахом якої чарівної палички знайдуться гроші на закупівлю знезаражувальних фільтрів та іншого необхідного обладнання, яке дорого коштує?» Утім, як повідомили «День» у ВАТ «Київспецтранс», який безпосередньо працює над цією проблемою, «на полігоні» роблять усе для того, щоб наблизити існуючі системи до всіх європейських стандартів. Безумовно, проблема не була б такою гострою, якби в нас було більше сміттєпереробних заводів. Згідно з нормами, на сто п’ятдесят тисяч жителів має бути один завод. У столиці ж він усього один, причому встановлене там обладнання не оновлювалося практично 18 років, що є однією із причин того, що замість визначених п’яти відсотків сміття, яке має іти у вторинні відходи, йдуть усі п’ятдесят. Істотно в цьому допомогло б сортування, подібне до того, як на Заході, — «не відходячи від каси», але воно в нас практично неможливе через існуючу систему сміттєпроводів, перебудовою яких займатися дуже невигідно. А в результаті, все, що не вміщають існуючі звалища і не переробляє завод, залишається поблизу житлових масивів і в лісосмузі. Розв’язання цієї проблеми покладено на плечі районних чиновників. Результати ж їхньої діяльності коментарів не потребують. Тільки проведений у квітні — травні цього року рейд для виявлення несанкціонованих звалищ «визначив» у місті 58 таких звалищ, які й було ліквідовано. Але після деякого часу, як гриби після дощу, вони з’являлися знову. На думку заступника начальника управління екоресурсами столиці Володимира Ольшевського, це викликано лише тим, що місця їх ліквідації згодом не загороджували парканами.
Як з’ясувалося, і в цьому напрямі робота все-таки ведеться. На затвердженні сьогодні перебуває нова система очищення сміттєсортувальних станцій, які буде спрямовано на одержання із твердих побутових відходів продуктів для повторної переробки. Планується також удосконалити існуюче «сміттєве» законодавство. Усе ж таки більшість фахівців вважає, що актуальність цієї проблеми в Україні безпосередньо пов’язана з тим, що пересічний громадянин абсолютно не піклується про навколишнє середовище. Звичайно, людина згодом звикає до всього, і ми вже, напевно, навчилися існувати поруч зі звалищем і щоразу дивуватися, звідки ж беруться дедалі нові хвороби.
