Підтягнення відстаючих

Перший з відвіданих прем’єром на чернігівській землі об’єктів — ВАТ «Завод «Ніжинсільгоспмаш» міг послугувати хорошою ілюстрацією для цього твердження. У чистих і непогано оснащених цехах підприємства панувала чомусь майже лікарняна тиша. Як сказав «Дню» один з робітників, «завод тихо працює — більшість робітників у відпустках без оплати...». Прем’єр підтримав ідею випуску тут обладнання для птахофабрик, а в одному з господарств області йому було продемонстровано високопродуктивний оборотний плуг для неукомплектованих такими пристроями тракторів «Джон Дір», а також для харківських колісних — чому б і його не освоїти? У цехах цього «непотрiбного» поки підприємства була організована скромна виставка нової продукції, котра випускається в Ніжині. Прем’єр, спробувавши знаменитих ніжинських огірочків, що постачалися колись у 27 країн світу і тепер повторно пробиваються на світові ринки, відзначив: «Такого у Європі немає!». А ще порадувала асортиментом (але не якістю та дизайном) фабрика дитячого одягу, а також новостворені у Ніжині галузі високотехнологічного медичного обладнання та електронних приладів.

Після огляду виставки була нарада з місцевим директоратом. Природно, прем’єра просили про допомогу й захист для вітчизняного виробника. І тут він уперше оприлюднив дані про те, що уряд збирається протиражувати міру підтримки, що вже виправдала себе, — додатково виділити для виробників сільгосппродукції 125 мільйонів гривень компенсації відсотків з кредитів комерційних банків, у тому числі 50 мільйонів — для сільськогосподарського машинобудування. Правда, директор Ніжинського консервного комбінату сказав «Дню», що його підприємство змінило форму власності, стало приватним, а тому йому вже від уряду нічого не треба. Проте його заступник з фінансової частини заперечила, що як підприємство з переробки сільгосппродукції, комбінат також міг би претендувати на запропоновану міру допомоги, але оскільки якісь гроші в нього все-таки є, то він її не отримає. Виходить, держава знову буде підтримувати тільки невдах?

У нинішньому рекордному з врожайності році (А.Кінах повідомив, що вже зібрано 36 мільйонів тонн ранніх зернових, який буде урожай пізніх культур він поки не знає) у цю категорію можуть потрапити і багато сільгоспвиробників. Згідно із законами ринку, наскільки більше вироблено продукту, настільки нижчі на нього ціни. Зокрема, зі слів чернігівського губернатора Миколи Бутка, ціни на зерно третього класу в області зараз дуже важко втримати на рівні 600 гривень за тонну, оскільки такі зернові регіони країни: як Дніпропетровська, Полтавська, Одеська, Черкаська області «завалили» елеватори своїми пропозиціями по 450 гривень, а ці «монстри-монополісти» знаходяться поза сферою впливу обласної влади... У зв’язку з цією ситуацією А.Кінах застеріг губернаторів від адміністративного регулювання ринку зерна й пообіцяв, що роль регулювальника візьме на себе держава й буде діяти виключно економічними методами, організувавши грошові інтервенції на зерновий ринок з боку Держкомрезерву, «Хліба України» та Укоопсоюзу, яким доручено викупити з ринку 2,5 — 3 млн. тонн зерна за нормальними цінами. Правда, прем’єр обмовився, що переговори про виділення відповідних коштів ще ведуться з комерційними банками... Чи будуть ці переговори вдалими?

Знак питання тут виникає ще й у зв’язку з вищеописаними намірами уряду знизити ціну кредитних ресурсів. Частково компенсуючи відсотки з кредитів комерційних банків, уряд разом з реальним сектором економіки надзвичайно зацікавлений у зниженні комбанками своїх процентних ставок, оскільки у цьому випадку і йому і підприємствам доведеться менше платити за кредити. Але у такому випадку комбанкам знижувати ставки також і за депозитами підприємств та фізичних осіб. Не виключено, що уряд знайде важелі впливу на фінансистів. Але чи не «покладе» він цим банківську систему України, яка і без того переживає зараз не кращі часи? Відповідаючи на відповідне запитання «Дня», Анатолій Кінах сказав, що в умовах низької інфляції (3,5%) та недавнього зниження ставки рефінансування Нацбанку з 19% до 17%, ставки комерційних банків (30%) є для економіки неприйнятними. Одночасно він не виключив ризику при зниженні ставок для комбанків і сказав, що уряд зробить все (шляхом консультацій з Нацбанком та комбанками, створення робочої групи з цієї проблеми), щоб чинник ризику для банківської системи не перевищував оптимального.

Фінальним заходом чернігівської вилазки прем’єра було засідання правління УСПП, де нарівні з економічними прозвучали і політичні мотиви. Коротко їх значення можна звести до висловленої А.Кінахом формули: влада повинна обслуговувати насамперед економіку. І правління, зважаючи на майбутні вибори, зайнялося, знов- таки зі слів прем’єра, будівництвом «вежі влади», аналогічної тій, що існує в Голландії (так у цій країні називають будівлю конфедерації промисловців і підприємців). Є вихідець з УСПП — Президент. Є діючий на громадських засадах президент УСПП — прем’єр-міністр уряду. Але ще недостатній вплив на місцях. Тому обговорюється питання про зміцнення регіональних відділень і, зокрема, вноситься пропозиція включити до складу колегій облдержадміністрацій голів цих регіональних представництв. Словом, до чинних на сьогодні конкурентів на звання партії влади додається ще один. Або якщо брати до уваги формальні ознаки — УСПП (або, якщо хочете, «побудована» на її базі Партія промисловців і підприємців) і є на сьогодні єдиною партією влади. І хоча прем’єр постійно наполягає на тому, що робота виконавчої влади повинна закладати базу для перемоги на парламентських виборах всім тим силам, які підтримують програму Президента, однак, найшвидше, і він, і ПППУ вимушені будуть незабаром визначитися зі своїми політичними уподобаннями.