Равіль ЧЕРДАБАЄВ: Плід упаде з дерева, коли дозріє

— Чи не є, на думку Казахстану, ГУУАМ та Євразійське Економічне Співтовариство альтернативою СНД? Чи не будуть ГУУАМ та Євразійське Економічне Співтовариство конкурувати між собою за відродження «Великого шовкового шляху»?

— Передусім, хотів би відзначити позитивну роль СНД, що зіграла стабілізуючу роль в умовах розпаду імперії, наслідки якого могли б бути набагато катастрофічнiшими. Безлічi проблем вдалося уникнути завдяки підписанню Алма-атинської декларації 1991 року та інших документів.

У той же час я не став би протиставляти Співдружності Євразійське Економічне Співтовариство і ГУУАМ. Йдеться скоріше про принцип різношвидкісної інтеграції, коли держави знаходяться на певних етапах розвитку співпраці й готовності йти на економічне зближення.

Євразійське Економічне Співтовариство передбачає введення єдиної митної території, єдиного податкового поля, спрощення багатьох процедур у взаємній торгівлі й багато чого іншого, що загалом покликане забезпечити зростання ефективності зовнішньоекономічної співпраці, отже благотворно вплинути на економіку Казахстану. Між іншим, економічне благополуччя, наприклад, Європейського Союзу також засновано на здоровому протекціонізмі його держав-учасників. Така позиція дає не тільки кращі можливості для економічної інтеграції європейських країн, але й оберігає ринок ЄС від коливань і кон’юнктури світового ринку.

Казахстану на сьогоднішній момент економічно вигідна участь в Євразійському Економічному Співтоваристві. Iз входженням до Митного союзу зовнішньоторговельний оборот Казахстану зріс більш ніж на третину, з’явилися реальні стимули для пожвавлення діяльності більшості великих підприємств. При цьому відновлення зв’язків відбувається на принципово новій, ринковій та взаємовигідній основі.

Загалом, об’єктивні процеси глобалізації світової економіки, загальна тенденція економічної інтеграції регіонів, таких, наприклад, як ЄС, НАФТА, АСЕАН, свідчать про ефективність і взаємну вигоду об’єднувальних процесів і кооперації в економіці. Зайва політизація цих процесів не вигідна нікому.

Що стосується конкурування ГУУАМ і ЄвроАзЕС в питанні «Великого шовкового шляху», то, на мій погляд, навпаки, вони швидше доповнювали б один одного. У той же час, якщо транзит в рамках ГУУАМ буде вигідний і ефективний, це буде корисно в будь-якому випадку, оскільки здорова конкуренція завжди була стимулом для вдосконалення.

— Чи розглядає Астана нафтопровід Одеса—Броди як один iз можливих шляхів транспортування Каспійської нафти?

— До 2010 року в Казахстані планується довести видобуток нафти до рівня 100 млн. тонн на рік. Тому питання транспортування енергоносіїв на світовий ринок для нас надзвичайно важливе, і ми розглядаємо різні варіанти транспортування. Як повідомлялося, вже введена в дію перша черга нафтопроводу Тенгіз—Новоросійськ потужністю 28 млн. тонн, загальною потужністю 67 млн. тонн. Ми також розглядаємо можливості транспортування енергоносіїв; проект Баку—Джейхан, будівництво трубопроводу до Західного Китаю та інші.

Визначення напряму майбутньою маршруту транспортування нафти від термінала Новоросійськ залежить від економічної складової різних шляхів постачання нафти на найбільш привабливі й перспективні ринки. Географічне положення України, як з’єднувальної ланки між нафтоносним каспійським регіоном і Європою, дає їй хороший шанс використати цю перевагу з метою транзиту енергоносіїв. Особливе значення при цьому має стабільне зростання енергоспоживання в країнах Західної Європи, які імпортували в минулому році 460 млн. тонн нафти й близько 200 млрд. куб. м газу.

Наявність експортного нафтопроводу «Дружба» і його заплановане продовження до Польщі з виходом на узбережжя Балтійського моря й Німеччину робить цей маршрут разом iз нафтотерміналом «Дружба» і нафтопроводом Одеса—Броди досить привабливим географічно. Наскільки даний маршрут буде вигідним економічно, за наявності декількох альтернативних варіантів в інших причорноморських країнах, залежить від тарифної та митної політики України.

Крім трубопровідних маршрутів, для постачання казахської нафти в українські порти нинi активно використовується залізничний транспорт. Зокрема, через Феодосію й Одесу за підсумками 2000 року транспортовано понад 6 млн. тонн казахської нафти. Крім того, Україна є досить перспективним кінцевим споживачем казахської нафти. У 2000 р. в Україну здійснено поставки 1,7 млн. тонн нафти з Республіки Казахстан.

Очевидно, що зростання економіки в Україні неминуче спричинить збільшення обсягів споживання нафтопродуктів. Обсяг ринку досить значний, і Казахстан має намір бути присутнім на ньому. Однак, знову ж хотів би відмітити, що багато буде залежати від економічної привабливості, податкової й митної політики України й загалом, від політичної та економічної стабільності в регіоні.

— Наскільки успішною стала ініціатива з легалізації тіньових прибутків у Казахстані? Чи можна стверджувати, що тепер вiдтік капіталів за кордон зупинено?

— Акція легалізації грошей почалася 14 червня цього року й тривала протягом місяця. Були задіяні шістнадцять комерційних банків республіки, що є членами Фонду гарантування внесків фізичних осіб. На 14 липня на спеціальні рахунки у вказаних банках було зараховано понад 480 млн. доларів. Таким чином, прогнози Нацбанку й уряду iз обсягу надходження грошей на спеціальні рахунки підтвердилися. Цікаво, що близько 88% отриманих коштів було внесено готівкою. Перекази із зарубіжних банків становили 12% всіх коштів, що надійшли на рахунки.

За оцінками експертів, обсяг легалізованих коштів не є загрозою для грошово-кредитної політики й не викличе зростання інфляції, оскільки 80% коштів припадає на готівку, яка знаходилася в обігу в «тіні». Не підтвердилися також побоювання про можливість відмиття тіньових капіталів нерезидентів, що підтверджується невеликим обсягом перерахування грошей iз-за кордону.

Загалом, попередні результати проведеної в Казахстані акції з амністії капіталів оцінюються міжнародними й казахстанськими експертами позитивно й розглядаються як ще одна з передумов зростання легального сектора економіки й ділової активності, довіри населення до вітчизняної банківської системи, а також зниження рівня доларового обігу в країні. Частина легалізованих грошей піде на поповнення оборотних коштів, у реальний сектор економіки, на фінансовий ринок тощо.

Характерно також, що на початку липня услід за підвищенням рейтингу такими міжнародними рейтинговими агентствами як Standart&Рооrs і Мoоdy’s Investors Servicy, міжнародне рейтингове агентство Fitch IBCA також підвищило рейтинг Казахстану iз довгострокових запозичень у національній та іноземній валюті.

Згідно із заявою казахстанського уряду, декларації про доходи за минулі роки будуть знищені. Що стосується витоку капіталів, то згаданий рівень надходжень у казахстанські банки з-за кордону в 12%, на мій погляд, навпаки відображає ситуацію, коли йде поступовий приток капіталів iз-за кордону,

— Наскільки Казахстан зацікавлений у підписанні угоди про зону вільної торгівлі в СНД? Чому це підписання відкладається?

— В принципі, Казахстан має достатню законодавчу основу для взаємовигідної співпраці в рамках СНД, в тому числі й у сфері вільної торгівлі. Це виходить iз того, що одним з основних пріоритетів зовнішньої політики ми вважаємо відносини iз сусідами. Крім Євразійського Економічного Спiвтовариства й Митного союзу, ми співробітничаємо з нашими центральноазіатськими сусідами — Киргизстаном, Таджикистаном і Узбекистаном в рамках Центральноазіатського економічного співтовариства, успішно вирішується питання економічної інтеграції, спільного використання природних ресурсів і багато інших.

Казахстансько-українська співпраця розвивається сьогодні у форматі двосторонніх відносин. Тим часом, на мій погляд, необхідний розвиток багатосторонніх зв’язків, залучення до спільних проектів третіх країн. Особливо це стосується спільних проектів в нафтогазовій галузі, в сфері транспорту й транзиту енергоносіїв, розвиток яких без фінансової підтримки західних країн або без використання російської транспортної інфраструктури менш вигідний.

На мій погляд, необхідно виробити ринкові механізми багатосторонньої співпраці — створити фінансово-промислові групи й спільні підприємства із залученням співзасновників та інвесторів третіх країн, формувати умови для більшого залучення вітчизняних та західних інвесторів.

Сьогодні на казахстанському ринку працюють компанії країн СНД, європейські, американські, арабські, китайські, японські та інші компанії. Ми відкриті для всіх і найголовніше для нас, передусім, економічні інтереси.

Що стосується відкладання підписання угоди про зону вільної торгівлі, східна мудрість говорить про те, що «плід упаде з дерева, коли дозріє». Тож розв’язання цього питання чекає свого часу.

— Інформаційні агентства повідомляють про можливий візит Папи Римського до Казахстану у вересні цього року. Чи чекають на приїзд Понтифіка у вашій країні? Чого чекає Казахстан від цього візиту?

— Папа Римський Іван Павло II є унікальною особистістю, найвідомішим суспільним діячем, візит якого до будь-якої країни привертає увагу всього світу.

У більшості країн світу вважають за честь прийняти Понтифіка, що виступає за примирення релігій, культур і цивілізацій. Візит Глави держави Ватикан безсумнівно стане виявом поваги до Казахстану. Ми розглядаємо цей візит як важливу подію в зовнішньополітичному житті Казахстану.