Нетонуча держмонополія

Завтра може бути припинена подача електроенергії Львівському обласному радіотелевізійному передавальному центру, борги якого енергетикам становлять 2,5 млн. грн. На початку наступного тижня планується позбавити струму «Львівводоканал» (якщо підприємство не почне розраховуватися за поточну подачу електроенергії і не розпочне ліквідацію давньої заборгованості), а також чемпіонів із безоплатного споживання електроенергії — яворівську та роздільську «Сірки» (6,4 і 2,99 млн. грн.) і стебниківське держпідприємство «Полімінерал» (1,53 млн. грн.). «Львівобленерго» заявляє, що оголошений ним у зв’язку із приїздом Папи Римського мораторій на відключення закінчився... Його мінімальні вимоги полягають у тому, щоб платежі енергетикам не відсувалися «на останнє місце», пропускаючи вперед зарплату власному персоналу, різні технічні потреби, бюджетні платежі...

Цей епізод може певною мірою служити ілюстрацією та аргументом на користь ухваленого в четвер Верховною Радою України закону (автор — народний депутат Павловський) «Про принципи функціонування оптового ринку електричної енергії України», що передбачає створення Електроенергетичної асоціації.

Відтепер саме ця асоціація, а не державне підприємство (що з готовністю надавало уряду можливість повправлятися в ручному управлінні електроенергетикою) стає оператором оптового ринку електроенергії. Згідно із законом, це буде договірне об’єднання виробників електроенергії і транспортувальників, що володіють місцевими (локальними) електричними мережами. Іншими словами, асоціація має об’єднати підприємства, які займаються генерацією електроенергії, тобто електростанції та оптових покупців, котрі доставляють електроенергію безпосередньо споживачам.

Закон також передбачає створення цією асоціацією обліково-розрахункового центру та оптової біржі електроенергії, який є юридичною особою і який функціонуватиме на принципах самоврядування. Характерно, що за закон проголосували 308 із 420 народних депутатів, які були присутніми на засіданні, тобто конституційна більшість, і ця обставина не може не впливати на рішення Президента підписати закон або ж накласти на нього вето.

Тим часом одразу ж після ухвалення закону з’явилися його противники. Судячи з виступів на розширеній колегії, критично оцінює закон і Мінпаливенерго, хоч приблизно місяць тому міністр Станіслав Сташевський захоплено вітав модель енергоринку, прийняту в Аргентинi, і навіть написав відповідного листа в Кабмін. Зміни відбулися і в позиції прем’єр-міністра Анатолія Кінаха. Як народний депутат він голосував за цей закон, а як прем’єр має намір просити Президента накласти на нього вето. Чим викликана така реакція? Радник першого віце-прем’єра Зіновій Буцьо сказав «Дню», що в Україні дуже перебільшується роль моделі енергоринку. За його словами, це всього лише стимул або гальмо для процесу, але щоб він ішов, потрібно всього кілька речей: мати належні електростанції, мережі та диспетчерське управління, тарифи, що забезпечують хоч би мінімальну прибутковість і рентабельність підприємств. І головне — платити за використану електроенергію. У цьому випадку, на його думку, працюватиме і французька модель, дуже подібна до нашої, і німецька, побудована практично за принципом радянської монопольної системи — і також працює, і американська, де кожний штат — окреме королівство. «Я не можу стверджувати, що новий закон не працюватиме, — каже З.Буцьо, — вся справа в тому, як він буде забезпечений і як його у зв’язку із цим можна буде реалізовувати».

Тим часом практики електроенергетики вважають, що закон матиме позитивні для неї наслідки. Наприклад, член наглядової ради Львівобленерго Олександр Сагура сказав «Дню», що цілком приймає цей закон. Однак він не діятиме повноцiнно, якщо не розробити до нього вiдповiднi нормативнi документи. Але тепер цим ніхто не займатиметься — всі зусилля будуть спрямовані на те, щоб закон заблокувати, вважає О.Сагура. «Тут багато незрозумілого, — каже він, — більше запитань, аніж відповідей». Зокрема, щодо ухваленого закону висловлюється думка («...я назвав би її просто безглуздою», — каже О.Сагура), що з його ухваленням обленерго не матимуть інтересу збирати гроші зі споживачів, бо з’являться прямі договори. «Це наш хліб, наш бізнес», — каже О.Сагура. А побоювання шахтарів, висловлені на розширеній колегії міністерства, на його думку, безпідставні. Держава раніше, справді, централізовано спрямовувала їм гроші з енергоринку, але жодним чином не стільки, зауважив О.Сагура, скільки їм було потрібно і скільки їм належало за відвантажене вугілля. На його думку, прибутки шахтарів будуть набагато вищими, якщо вони безпосередньо працюватимуть з електрогенерацією або з постачальниками вугілля.

На думку члена наглядової ради Чернігівобленерго Юлії Носулько, закон «Про принципи функціонування оптового ринку електричної енергії України», що передбачає створення Електроенергетичної асоціації, назрів уже давно. Завдяки прямим відносинам між виробниками і постачальниками електроенергії, він дозволить не політизувати, а комерціалізувати ці відносини, врегулювати питання відповідальності при виконанні тимчасових зобов’язань оновити вельми запущену матеріальну базу української електроенергетики, а в подальшому і знизити ціни на електроенергію для споживачів. Кожний продавець буде знати свого покупця в «обличчя». Між ними зникне посередник, який не дає, та й не може дати, ніяких фінансових гарантій. У такому разі зникне і грунт для виникнення ситуацій, подібних до дешевого розпродажу «Донбасенерго». Крім того, цитуючи нашого Президента: «Хоч міністерства бананів у нас немає, але з бананами у нас все гаразд». То може обмеживши останнім часом надмірний вплив держави на ринку електроенергетики, вважає Носулько, ми зможемо на практиці відчути позитивну роль ринкових механізмів саморегулювання. Щодо побоювань опонентів закону про те, що на ринку можуть скластися нерівні умови, коли всі покупці намагатимуться купувати тільки дешеву електроенергію, то вона нагадала про наявні в законі обмеження в цьому питанні, а також висловила впевненість у тому, що закон створює умови для справедливого перегляду тарифів. Наприклад, у тариф АЕС треба, на її думку, закласти також невраховані сьогодні витрати на ядерну безпеку та ліквідацію станцій після вироблення ними ресурсу, що вирівняє ціну їхньої електроенергії та ціну ТЕС. Гідростанціям, вважає Ю.Носулько, треба закласти в тариф витрати на рекультивацію земель та поновлення малих річок. У багатьох країнах це реалізовано, в зв’язку з чим ціни на електроенергію різних типів генерацій практично не відрізняються.