Усміхатися корисно і під час депресії
Якщо вірити ствердженням медиків, що сміх поліпшує кровообіг та підвищує імунітет, одесити мають бути найздоровішими людьми на планеті. Одне лише святкування Дня сміху або, як його ще називають, Дня дурнів може продовжити життя не на одне десятиріччя. Побувавши на Гуморині вперше, навіть найвибагливіший турист не зможе не закохатися в це місто. Його атмосфера просто сама сприяє цьому: вона наповнена добротою, теплом і, звичайно ж, сміхом та жартами.
Нинішня Гуморина була аж 28-ою!! Правда, започаткували це свято не самі одесити. Її коріння тягнеться ще в середньовічну Францію, де святкувалися Дні дурнів та Жирні вівторки. Але це вже не так важливо, одеська Гуморина все одно особлива і, головне, своя, українська. Протягом кількох днів місто просто божеволіє і навіть не боїться зізнатися в цьому. Різноманітні дійства, які відбуваються в різних його куточках, приваблюють туристів не тільки з ближнього зарубіжжя. Перша Гуморина нового тисячоліття також не була винятком. З 30 березня по 2 квітня в місті проходили театралізовані вистави, концерти з участю зірок кіно, театру та естради, а також різні конкурси, і серед них навіть конкурс краси. Але пік святкування припав, як завжди, на 1 квітня. З самого ранку на відомій Дерибасівській вже не було де яблуку впасти. Натовпи молоді з розмальованими різнокольоровими фарбами обличчями, кульками, дудочками та іншими невід’ємними атрибутами свята здійснювали променад. Усі чекали самого головного — карнавалу. І ось, нарешті, почалося. В цей момент на головній вулиці можна побачити абсолютно всіх: і тих, з кого починалася історія самого міста Одеси (цариці Катерини, князя Воронцова та отамана Головатого), і Римського імператора, і Сфінкса з Клеопатрою, а також.... знавців Бориса Бурду, Олександра Друзя і Максима Поташова. Але, на жаль, незважаючи на всі зусилля організаторів, (а вони дійсно старалися), одеський карнавал все ж не можна порівняти з відомим Ріо-де-Жанейро або Венеціанським. Шоу простіше, костюми бідніші та й розмах менший.
Наступним номером програми був концерт на Центральному стадіоні, куди після перегляду карнавалу потягнулася майже вся публіка. Під відкритим небом разом із маловідомими творчими колективами виступали Вєрка Сердючка, Кролики (дует Данилець — Мойсеєнко), ОСП-студія, а також Михайло Шуфутинський і навіть.... в минулому одна з самих популярних зарубіжних груп— «Боні М». Гарне шоу та атмосфера гумору, яка там панувала, здавалося, могли поліпшити настрій кому завгодно. Звичайно, хотілося відвідати ще масу заходів, але для цього, по-перше, потрібно було б щонайменше засмутитися, а по-друге, запастися чималенькою сумою грошей, оскільки вхід на будь-який хоч трохи цікавий захід коштував не менше 10—15 гривень, що, зрозуміло, по кишені далеко не кожному. Малогрошовиті могли взяти участь у вуличних конкурсах (а може виграю мільйон), подивитися на карнавал та просто помилуватися прекрасними вулицями Одеси і натішитися тією атмосферою свята, яка панувала навіть в самих віддалених куточках міста. Під час великої депресії, яка поголовно охопила всіх нас, одесити продовжують усміхатися, дарувати гарний настрій і, звичайно, жартувати, жартувати і жартувати. Створилося таке враження, що нікому так добре не живеться, як їм — жителям цього чудового міста. Так хотілося побути там хоч трішки, але побільше, щоб забрати з собою в суворі будні тепло, доброту та гарний настрій.
