Інтелект потребує захисту

Не можна сказати, що в Україні відсутні механізми правового забезпечення інтелектуальної власності. Але в реальній практиці існує безліч питань, на які у нашому законодавстві поки що немає відповідей. А через це несе чималі збитки наша держава, талановиті вчені й фахівці втрачають пріоритети у провідних напрямках наукових досліджень.

Як зауважив Богдан Губський, на жаль, більшість підприємств державного і комерційного сектору нині все ще не вміють грамотно і своєчасно захищати свої права на інтелектуальну власність (права на товарний знак, винахід, корисну модель). Завдання законодавців — досягти ситуації, коли кожен виробник і кожен громадянин України матимуть реальну можливість узаконити свої права на винаходи, промислові зразки і товарні знаки, авторські права на літературні, технічні й художні твори, інші права інтелектуальної власності. Тільки створення дієвої, гнучкої і адаптованої до світових норм і стандартів законодавчої бази в галузі захисту прав інтелектуальної власності здатне вирішити існуючі проблеми в цій галузі.

На думку Богдана Губського, система заходів, спрямованих на вирішення проблем законодавчого забезпечення охорони інтелектуальної власності в Україні, має складатися з двох блоків.

Перший блок має забезпечити приведення чинного законодавства у відповідність до сучасних світових тенденцій переміщення інтелектуальної власності. Слід передовсім започаткувати систему нормативних і законодавчих актів всеохоплюючої охорони прав на винаходи, корисні моделі, знаки для товарів і послуг, а також захисту від недобросовісної конкуренції. Також необхідно включити основні засади захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності у Цивільний кодекс, Цивільний процесуальний та інші кодекси України. Перш за все йдеться про відповідальності за правопорушення, пов’язані з незаконним використанням інтелектуальної власності у Кримінальному та Адміністративному кодексі України. Адже й досі в Україні відсутній надійний механізм захисту прав на комерційну таємницю та санкцій за привласнення авторства на чужий об’єкт інтелектуальної власності. Залишається незахищеним український внутрішній ринок через недостатню протидію переміщенню на митну територію України товарів, що порушують права інтелектуальної власності. Загальним недоліком є відсутність механізму регламентації оцінки вартості інтелектуальної власності.

Водночас, на думку Б.Губського, вкрай необхідно зосередитися на розробці нових нормативно-правових актів, які б заповнювали законодавчу порожнечу у регулюванні відносин власності на продукцію інтелектуальної діяльності. Принциповою вимогою до змісту діяльності в цьому напрямку має бути спрямованість на «випередження». Ця вимога обумовлена характером інтелектуального продукту. Адже йдеться про комп’ютерні програми та бази даних, яким притаманні велика швидкість пересування та принципової трансформації. У цьому зв’язку народний депутат наголосив на необхідності регламентації професійного представництва у сфері інтелектуальної власності, а також відносин у глобальній інформаційній системі Internet.

Про нагальну необхідність гармонізувати українське законодавство в галузі захисту авторського права з міжнародним законодавством красномовно свідчили академіки Борис Патон та Валентин Мамутов. На їхню думку, саме це створить сприятливі умови для роботи українських виробників, значно поліпшить міжнародний імідж України. Видатні вчені висловили вдячність Фонду «Україна — ХХI століття», який об’єднав зусилля фахівців, окресливши проблемні питання про захист інтелектуальної власності та запропонував шляхи законодавчого розв’язання цієї болючої проблеми.

Інф. «Дня»