78,7 мільйона людино-годин робочого часу втрачено на Хмельниччині

Із заводських цехів давно вже винесли колись виставлені щити, що закликали прогульників до суворої відповідальності. «Не йдуть на свої робочі місця з дозволу або ініціативи адміністрації», — пояснює Василь Скальський. Особливо кепськi справи з використанням робочого часу у будівництві, де «середньостатистичний» майстер кельми або штукатур торік прогуляв iз примусу 71 день. У хімічній промисловості гуляли торік по 122 дні. Адміністративні відпустки, що тривали у середньому по 67 днів за рік, пережили 82 тис. осіб — кожен п’ятий працюючий.

Роботодавці, яких опитали статистики, хором заявляють, що «могли б виробляти той же обсяг продукції меншим числом працюючих», та не можуть виставити за прохідну «зайвих», бо «немає коштів для виплати допомоги за скороченням». Що ж їм заважає зайняти людей працею? — завзято шукали сакраментальну відповідь статистики. «37,1% опитаних роботодавців пояснили, що не можуть знайти ринок збуту продукції, 27,9% опитаних кивають на великі податки, 17,8% — на проблеми фінансових розрахунків із замовниками або постачальниками сировини», — говорить Василь Скальський. Однак ніхто не сказав про недолугий менеджмент і кепський маркетинг.