Гарячі теми:

Ще одна спроба узаконити «народну волю»

18 січня, 00:00

Сьогодні — останній шанс Верховної Ради хоч би почати процес імплементації підсумків референдуму на шостій сесії, яка закінчується цієї п’ятниці. Відомо, що крім «рамкового» законопроекту внесення змін в Конституцію, Президент вніс в парламент три законопроекти в розвиток положень референдуму, однак жоден з них не був внесений в порядок денний роботи 6-ої сесії. Сьогодні на розгляд парламенту винесені три законопроекти, що стосуються імплементації. Учора в інтерв’ю журналістам голова парламенту Іван Плющ по закінченні наради керівництва Верховної Ради, керівників депутатських фракцій і групи більшості з прем’єр-міністром Віктором Ющенком проінформував, що у вівторок робоча група, що складається з представників всіх фракцій парламенту, ухвалила рішення запропонувати депутатам розглянути у першому читанні в четвер законопроекти про парламентську більшість і опозицію, про внесення змін в Конституцію за підсумками референдуму (заздалегідь схвалений на минулій сесії). Крім цього, сказав спікер, парламентаріям буде запропоновано розглянути законопроект про внесення змін в статтю 90 і 106 Конституції, що стосується додаткових повноважень Президента з розпуску парламенту, повідомило агентство Інтерфакс-Україна. І.Плющ нагадав, що минулого четверга законопроект про парламентську більшість не набрав необхідної кількості голосів для внесення в порядок денний і буде поставлений на голосування повторно. Про можливість сьогоднішнього прийняття рішень з імплементації підсумків референдуму в Верховній Раді міркують народні депутати.

Олександр РЖАВСЬКИЙ, депутатська група «Солідарність»:

— Розпочати процес імплементації, на мою думку, потрібно. І я думаю, що він розпочнеться. Немає особливих аргументів для того, щоб його не розпочинати. Якщо імплементація не відбудеться — це буде порушенням усталених стосунків у державі між владою та народом. І саме це мав на увазі, на мою думку, Президент, коли казав, якщо не буде імплементації — не буде і України. Народ має бути носієм влади, носієм законів.

Олексій МАРЧЕНКО, депутатська група «Відродження регіонів»:

— Я не маю чітких переконань, що буде підтримано перший президентський законопроект № 5300, який свого часу був прийнятий більшістю і має оцінку Конституційного суду, тому що для його прийняття необхідна конституційна більшість голосів.

Є інший варіант — ми вносимо зміни до двох статей Конституції — 90 і 106 — що стосуються формування парламентської більшості і права Президента розпускати парламент за певних умов. У зв’язку з цим необхідно паралельно приймати закон, який би регламентував діяльність парламентської більшості і опозиції (такий законопроект є сьогодні у Верховній Раді). Третій варіант — це внесення відповідних змін до згаданого президентського законопроекту, які випливають із тлумачень Конституційного суду, і повторне направлення його до Конституційного суду з внесеними доповненнями, змінами, поправками. Швидше за все, Верховна Рада буде готова прийняти третій варіант.

На мою думку, імплементаційні події поки що ніяк не впливатимуть на стосунки між гілками влади, але це дасть можливість продовжити консультації по узгодженню позицій подальшої співпраці між гілками влади. Депутати групи «Відродження регіонів» налаштовані на підтримку президентського законопроекту № 5300. Якщо це не вдасться, ми будемо голосувати за всі інші варіанти імплементації.

Олександр СВИРИДА, депутатська група «Трудова Україна»:

— Питання імплементації надзвичайно сильно поляризують депутатський корпус. Тому імплементаційний день обіцяє бурю емоцій. Шансів на проходження законопроектів про зміни до Конституції надзвичайно мало. В процентному відношенні така ймовірність складає не більше 10%. Тому все залишиться на своїх місцях. Можливо, буде внесено один-два найменш конфліктні імплементаційні рішення, наприклад, про зобов’язання Верховної Ради прийняти бюджет у тримісячний термін. Це священний обов’язок ВР, абсолютно логічний пункт з точки зору самостимуляції депутатського загалу. І він мав би пройти.

Міняти Конституцію треба надзвичайно обережно. І після завершення цього імплементаційного процесу принаймні десять років треба утриматись від подальших спроб реформувати Конституцію.

Інші питання дуже суперечливі. Тим більше, що «касетна справа» посприяла нагнітанню обстановки. Кількість прихильників імплементації в процесі «касетного скандалу» значно зменшилась.

Продовження теми на сторінці "Подробиці"

Author

Наталія Трофімова

Випуск газети №:

№10, (2001)

Рубрика

Панорама «Дня»