Переможцю — премію, Європі — чисте довкілля
За словами О.Деркача, найбільші в Європі водно-болотні угіддя морського узбережжя України виконують роль екологічного коридору, яким мігрують мільйони європейських птахів та є місцем нерестовища для цінних видів риб. Проте, через екологічне невігластво унікальні угіддя деградують. З метою їх відродження екологи розчистили 320-метрову протоку, з’єднавши таким чином в цілісну систему внутрішні озера Кінбурна з Дніпровським лиманом. І трапилось чудо — на нерест пішли кілька сотень тон риби, мілководдя облюбували рожеві пелікани, а сусідні острови — інші рідкісні птахи та звірі занесені у Червону книгу України. На мілководдях Кінбурзької коси для водоплавних птахів було збудовано також штучні острівці. Щоправда, деякі місцеві жителі відреагували на пташине царство своєрідно, мовляв, розвели пернатих — поїдять всю рибу.
Не менш важливі два інших екологічні проекти, відзначені заохочувальними преміями у розмірі $1 тис. кожна. Один з них, дитячий проект Київського палацу дітей та юнацтва, спрямований на збереження та відновлення ареалів анемони в лісопарковій зоні Київщини. Цікаво, що ця ефімерна рослина зацвітає раз у сім років, а живе ніжна квіточка 5 годин. Другий проект Миколи Кисельова з Севастополя присвячено бактеріально-хімічній утилізації і біодеструкції органічних та неорганічних відходів. До відходів належать також дуже небезпечні старі боєприпаси, яких в районі Кримського узбережжя залишилось чимало. Так от, за технологією М.Кисельова, вибухові речовини «без шуму та пилу» розкладають кілька груп бактерій та організмів. За біотехнологіями — майбутнє, впевнений автор проекту.
Шкода лише, що на вирішення державних проблем, на які й націлені екологічні проекти, коштів у держави немає. Між тим, на конкурс було представлено 130 українських проектів, і організатори його стверджують, що 70% з них заслуговують на втілення в життя. Де ви, вітчизняні панове меценати?
