ЩОДЕННИК
Маля вибирає найяскравіше — цукерку «Стріла» в «золотій» обгортці.
— Тридцять дев’ять копійок, — після калькуляторних обчислень говорить продавець. Батько перелічує в руці копійки і просить зважити іншу, дешевшу.
Дівчинка років чотирьох указує знову на трішки незвичайної форми цукерку — продовгувату «Ліщину». Продавець зважує, називає вартість і зустрічає заперечливий кивок голови батька — дорого. Жінка-продавець, яка, певно, і своїх онуків має, хоче все- таки задовольнити вогник бажання в наївних дитячих очах.
— От «Журавлик» який гарний! — кладе на ваги вафельну цукерку. — Двадцять три копійки. Давайте двадцять. Батько простягає їй копійки... і гривневу купюру.
— Ще й пляшку пива, будь ласка.
І добрі іскринки очей продавця враз потонули в осудливому туманові...