У «протиракетному» діалозі — нові акценти
На цьому тижні президент Росії Володимир Путін виступив iз відповідною заявою, в якій підкреслив, що Москва «готова продовжувати розпочатий понад рік тому діалог із США з питань ПРО, які викликають непорозуміння». Підтвердив слова російського лідера на вчорашній прес-конференції і радник iз зовнішньополітичних питань при Посольстві РФ в Україні В’ячеслав Духін: «Ми очікуємо, що, незважаючи на внутрішні події в США, паузи в переговорах з питань роззброєння і стратегічної стабільності не буде. І наш діалог збереже конструктивну наступність за будь-якого нового президента США». За його словами, в Росії враховують ті занепокоєння, які висловлюють в США з приводу виникнення нових ракетних загроз з боку країн-парій. Духін твердить, що «необхідно вживати заходи проти подібних нових загроз, але без вихолощування Договору ПРО і не виходячи за його рамки».
Для України, усі розмови з протиракетної оборони важливі нині, очевидно, постільки-поскільки. Київ дійсно заявляв про те, що не бачить необхідності в перегляді Договору ПРО 1972 року. У вересні 1997 року українські представники поставили свій підпис під Меморандумом про правонаступництво Договору ПРО (разом із Росією, США, Казахстаном та Білоруссю). Проте в самого Києва питання протиракетної оборони, обумовлене в договорі 18-річної давнини, стосується не в першу чергу. Після бомбардувань в Юголавії Україну почало більше непокоїти питання протиповітряної оборони. Меморандум же про правонаступництво в українському парламенті досі так і нератифікований. Єдине, що, можливо, чи не найбільше тримає позиції України в Договорі ПРО — це дві радіолокаційні станції системи попередження про ракетний напад (СПРН), які знаходяться під Мукачевим та Севастополем, на використання яких має право Росія. А це знову ж, окрім чергових витрат для бюджету Міноборони України, корисного приносить небагато. Пан Духін, відповідаючи учора на запитання «Дня», про реальний стан боргів за використання української СПРН не зміг відповісти через відсутність такої інформації. Ще кілька місяців тому ця сума становила біля шести мільйонів доларів.
Цілком корисним для України може бути участь у Московському центрі обміну даними про пуски ракет, який створюється зараз спільно Росією та США. Проте створюється він зовсім не в рамках Договору ПРО. Його двері будуть відкриті, за словами Володимира Путіна, «для всіх зацікавлених країн». У тому числі й для України, — повідомив Духін.
Помітним проривом у питанні роззброєння, про яке останнім часом твердить Росія, можна вважати позавчорашню ратифікацію в українському парламенті Договору про всеохопну заборону ядерних випробувань. Проте знову ж таки для України така ратифікація хоч і необхідна, але носить дещо символічний характер. Україна ще в 1991 році добровільно відмовилася від ядерної зброї, заявивши про свій без’ядерний статус, критиків якого в нас сьогодні більш, ніж достатньо. З отриманням безядерного статусу вважається, що Україна втратила й можливість реально впливати на вирішення багатьох питань. Нова ініціатива Путіна, пов’язана зі скороченням та непоширенням озброєнь, за словами представників російського посольства, нібито і покликана для того, щоб враховувалися інтереси без’ядерних країн. Наскільки російська ідея виявиться живучою і ефективною, напевно, залежатиме ще не в останню чергу і від США. Американська ж політика в питанні ПРО може виявитися куди несподіванішою від російської.
