Через п’ять років Україна не знатиме нужди у марганцевій сировині?
Зі збільшенням обсягів виробництва ряд підприємств металургійного комплексу зіткнулися з проблемою недостачі вітчизняної сировини. У минулому і нинішньому році Запорізький завод феросплавів був змушений закупити близько 70 тис. тонн марганцевої руди в Австралії. Нікопольський ГОК не спроможний задовольнити сировинної потреби металургів.
Через п’ять років ситуація може докорінно змінитися. Генеральний директор феросплавного заводу Віталій Бєлан, повідомив у ексклюзивному інтерв’ю «Дню» справді сенсаційну новину. Всеукраїнський консорціум «Металургія» ухвалив рішення розконсервувати Великотокмацьке родовище. «Воно унікальне, — говорить Віталій Бєлан. — Об’єми покладів становлять близько 1,5 млрд. тонн марганцевої руди. Відновивши роботи з її видобутку Україна зможе забезпечити себе на десятки років».
Будівництво Таврицького гірничо-збагачувального комбінату завершено 1986 року. П’ять років потому Кабмін виніс розпорядження про його консервацію. Офіційна причина — нерентабельність. Останню з п’яти шахт закрито у 1995 році. Про Великотокмацьке родовище забули. Понад три тисячі чоловік — шахтарські сім’ї — виявилися кинутими напризволяще. Степногірськ, якому свого часу віщували долю найбагатшого оазису Запорізького краю, на жаль, став відповідати своїй назві. 75% населення не працевлаштовано.
«Обгрунтувань, на основі яких було зроблено висновок про нерентабельність Таврицького ГОКу, — продовжує Віталій Бєлан, — ми так і не побачили. Інша справа — держава вгатила мільйони на його будівництво, але не змогла довести справу до пуття. Ідея відродити видобуток марганцю і тим самим вдихнути у Степногірськ друге життя у нас назрівала давно. Однак мрія стала реальністю лише із закінченням приватизації феросплавного заводу. Ми отримали реальні інвестиції, які обертаються щорічним збільшенням прибутку. Під боком у підприємства — найбагатше родовище сировини. Це рідкісне щастя! Залишати невикористаним те, що в цивілізованих країнах вважається основою економічного добробуту — дико, немислимо, безглуздо, непростимо!».
Проект освоєння Великотокмацького родовища передбачає два етапи. Спершу запорізькі феросплавники за фінансової підтримки всеукраїнського консорціуму «Металургія» планують вкласти 350 млн. грн. на розконсервацію п’яти шахт, закупівлю обладнання. Першу руду буде піднято на поверхню орієнтовно через п’ять років. Відтак металурги розпочнуть будівництво гірничо- збагачувальної фабрики. Чергові інвестиції становитимуть 400 млн. грн. Кошторис вже складено і затверджено. До Кабінету Міністрів уже передано пакет документів. Терміни початку реалізації проекту залежать від того, як швидко уряд їх затвердить. До роботи металурги готові приступити вже наступного дня.
