Прем’єра книги карикатур
Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ: «Часто у мене в голові виникає вже готова карикатура. Був би в голові фотоапарат — сфотографував і готово. А так доводиться ще перемальовувати»
У небагатому місцевому культурному житті Києва відбулася втішна подія. Незважаючи на те, що ми маємо цілу плеяду найталановитіших художників-карикатуристів, уперше в пострадянській Україні днями вийшла грубезна книга-альбом карикатур чи, точніше, роман в карикатурах (як визначив свій жанр сам автор) «Голови» Володимира Казаневського. Роман складається з двох частин «Безголові люди» і «Не ті голови», котрі, у свою чергу, включають у себе по двадцять розділів-малюнків. Окрім цього концептуального твору, до книги увійшли «Оповідання без слів», тобто карикатури, не пов’язані якоюсь однією тематикою. І якість змісту і якість видання — відмінні.
Думаємо знайдеться чимало прихильників карикатури і особисто художника Казаневського, які захочуть придбати цю чудову книжку, надруковану до того ж на крейдованому папері. Де її можна буде купити, ми обов’язково повідомимо для наших читачів пізніше, оскільки автор зараз вирушає до Японії та Швейцарії, і йому поки що трішки не до того.
Нагадаємо, що Володимир Казаневський лауреат і переможець міжнародних конкурсів у США, Бразилії, Ірані, Франції, Італії та десятках інших країн. І проте (повторимося!) ТАКА книга виходить у нього вперше. Дуже хотілося, щоб подібні альбоми вийшли і у двох інших українських титанів карикатури: Юрія Кособукіна й Анатолія Казанського (проект видання альбому нашого художника має намiр здiйснити «День»).
Ми зустрілися з художником перед його від’їздом до Осако, в Консайський університет, де пройде міжнародна конференція з гумору. Організована вона Всесвітньою асоціацією з вивчення гумору (і така є!), центр якої знаходиться в Америці. Казаневского було запрошено на конференцію для прочитання лекцій про карикатуру.
Вихід книги і день народження Володимира Казаневського, практично, співпали. День народження трохи запізнюється. Художник зробив напередодні його подарунок і собі, і всім нам.
«Демонструючи слайд-шоу своїх малюнків у Львівській академії мистецтв, я побачив, як загорілися очі студентів, і зрозумів — у нашій країні ще не все втрачено».
Продовження читайте на сторінці "ТАЙМ-АУТ"
