Аматорське реформування енергоринку

Уряд, який перед цим так багато говорив і про чисті руки, і про чисту енергію, отримав холодний душ, що має застерегти від зайвих розмов і простимулювати конкретні довгоочікувані рішення. Не випадково Президент розпочав свою промову з висновку про те, що енергетична система країни навіть у цю теплу пору працює на межі можливостей, з останніх сил.

Президентський аналіз ситуації був жорстким і не залишав місця для двозначних тлумачень. Спроби уряду вплинути на енергетичну ситуацію в країні виявилися невдалими. А це, сказав Президент, «ознака слабкості», відсутності відповідальності. Це слово, наголосив Л. Кучма, дехто вже зовсім забув.

Ілюстративний ряд до цього твердження проходив через всю промову і, здавалося, був необмеженим, хоча висвітлював не дрібні другорядні факти, а найбільші проблеми, що «коротили» українську енергетику — один з наріжних каменів економіки держави. Зокрема, йшлося про енергетичну програму «Україна-2000», виконану лише на 10 відсотків. Однак до нової подібної програми уряд і досі не приступав.

Поставивши себе над енергетичною схваткою, сторонами якої, на думку експертів «Дня», є різні олігархічні групування, Президент дав однозначну відповідь тим, хто під гаслом турботи про порядок на енергоринку проштовхує вже скомпрометовані підходи. Так, він скритикував ідею прямих договорів на поставку електроенергії між енергогенеруючими та транспортними компаніями, зазначивши, що вони не можуть бути ефективними. Шкідливість цих угод, на його думку, полягає в тому, що вони практично «узаконюють» бартерні та вексельні розрахунки. Як приклад злочинної діяльності «ділків високого рангу», був наведений факт зникнення $3 млрд., одержаних у вигляді ядерного палива для АЕС як плата за вивезену в Росію ядерну зброю. І хоча запитання «куди дивився Мінфін?» можна було адресувати лише старому урядові, висновок «якщо уряд не відстоюватиме державні інтереси — тоді гріш нам усім ціна» сприймався як пересторога для сьогоднішніх його керівників, що захопилися реформуванням енергоринку, завівши цю справу у глухий кут.

В той же час Президент відзначив, що експеримент у Донецьку і Дніпропетровську щодо розширення участі облдержадміністрацій в управлінні енергетикою з вини уряду не доведено до кінця. Тим часом посередники з Києва, за словами Президента, «вивозять усе з Донбасу». А Мінекономіки усунулось від контролю за подібними процесами.

Л. Кучма привернув увагу уряду і до енергозбереження, яке стає в даних умовах найбільшим завданням держави. Однак, на його думку, активності уряду в цих питаннях досі не видно. Питомі витрати енергії в Україні у 10 разів вищі, ніж у Європейському Союзі. «Чи ж пустять нас з такими показниками до Європи?» — запитав Л. Кучма і не відповів, вловивши розуміння залу. Низька конкурентоздатність української промислової продукції, на думку Л. Кучми, визначається також високою вартістю вітчизняного вугілля, яке на 40% дорожче від польського і російського. Водночас саме вугілля останнім часом домінує у енергобалансі країни, витісняючи атомну і гідроенергетику.

Тим часом реконструкцію українських шахт практично зупинено. Для відтворення шахтного потенціалу не спрямовується з бюджету жодної гривні. Нічого не робиться для поліпшення якості вугілля. «Порожня порода видається за вугілля для електростанцій країни», — зауважив Л. Кучма.

Президент звернув увагу на проблеми шахтарів, які отримали від споживачів лише 46% вартості видобутого палива. На підтримку галузі з ініціативи Л. Кучми нині спрямовується 190 млн. гривень, але саме на підтримку, на технічне переозброєння: «Дуже важливо, щоб ці гроші не проїли». На його думку, в енергетиці не потрібно вигадувати нових схем розрахунків, треба лише навести порядок у платежах. «Нові схеми, — сказав Президент, — це шлях до збитків», і в цю мить багато хто в залі хотів би побачити реакцію Юлії Тимошенко...

Втім в ході виступу Президент не зглянувся на самолюбство жодного з керівників ПЕКу. Були більш чітко окреслені функції «Нафтогазу України» і вказано, що зовсім не його завдання закуповувати газ за кордоном. Про це Л. Кучма спитав з уряду, який досі не уклав угод про постачання газу ні на цей, ні на майбутній рік. Але загальна «газова» ситуація, намальована Президентом, свідчила і про великі претензії до «Нафтогазу» та Ігоря Діденка, який виконує обов’язки голови правління. «Мені вже соромно дивитися в очі Путіну через несанкціоновані відбори газу, — сказав Президент. — Вяхирєв телефонує у зв’язку з цим і запитує: у вас є якийсь розум, що ви робите?» За словами Л. Кучми, ми вже «з’їли» таким чином 13 млрд. куб метрів газу на $700 млн., сплачуючи за крадіжки по $80 за кожну тисячу кубометрів. Причому сплачувати доведеться за рахунок бюджету, в якому кошти на це не передбачені. Відтак Росія може звернутися з позовом до міжнародного суду.

Тим часом порядку в «Нафтогазі» не більшає. За словами Президента, досі документально не підтверджений прохід територією України 10 млрд. куб. метрів транзитного російського газу. Тож Росія, сказав Л. Кучма, захищає свої економічні інтереси від «таких господарів». На покарання за крадіжки газу нею введені обмеження на поставку нафти. Завантаження вітчизняних нафтопереробних заводів зменшилося на 12%. «З чим прийдемо до жнив?» — запитав Президент у В. Ющенка, натякнувши при цьому, що добрі стосунки з Казахстаном ще не означають самопливної нафти: «Ми до них повинні йти».

Президент відзначив, що не збирається вдаватися в ході засідання до кадрових рішень. Остаточні висновки, за його словами, будуть зроблені за підсумками роботи ПЕКУ за шість місяців. Керівнику галузі, віце- прем’єру Юлії Тимошенко м’яко дорікнули тим, що надана повна свобода дій була використана незадовільно та переплавилася у 28 обговорень на Кабміні й 11 тисяч директив і доручень, вилилася у публічні пікірування між членами уряду, який в цьому питанні не піднявся вище дискусійного клубу, явно зациклившись на нових схемах енергоринку. Водночас Президент відмітив, що в урядовому комітеті з реформування енергетики не припиняються спроби заробляти політичні дивіденди, тоді як у роботі відчуваються ознаки аматорства, а справжніх фахівців до справи не залучають. Склалося враження, що Президент вже має рішення, але оголосить про нього ще не скоро.

Секретар РНБО Євген Марчук у своєму виступі відзначив, що ситуація у паливно- енергетичному комплексі становить загрозу національній безпеці України, і зробив обгрунтований висновок, що однією з причин цього є невиконання урядом указу Президента, яким вводилося в дію рішення РНБО про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України. Є. Марчук, зокрема, відзначив, що розроблені урядом першочергові заходи з наведення порядку в ПЕК не дали наслідків, а нарощування газових боргів, яке відбувається з вини уряду, створює неприємні моменти у переговорному процесі з Росією, дає іншій стороні додаткові важелі тиску на Україну. На думку Є. Марчука, урядові було необхідно поступово, виважено скорочувати сурогатні розрахунки за енергоносії. А вжиті ним рішення залпового характеру лише поглибили платіжну кризу, яка паралізувала економіку, призвела до фінансових тромбів. Секретар СНБО підняв також питання про соціальну значущість собівартості житлово-комунальних послуг, яке ще досі не знаходило розв’язання. Відтак, на його думку, населення стає заручником колізій, які відбуваються у паливно-енергетичному комплексі, що може врешті призвести до посилення соціальної напруги.

Аналізуючи практику ухвалення управлінських рішень в ПЕКу, Є. Марчук відзначив, що в галузі існує два конкурентні центри управління, хоча законодавство віддає цю функцію Мінпаливенерго, яке на сьогодні позбавлено ініціативи і відповідальності за стан справ. Нині діюча система, за словами Є. Марчука, довела свою неефективність. Адже діє вона тільки шляхом вольових і емпіричних рішень, без урахування думки фахівців, вчених. Є. Марчук наголосив на тому, що без налагодження системи контролю за діяльністю апарату Кабміну клубок проблем і нинішня вакханалія в енергетиці зберігатимуться. Цю думку підтримав у заключному слові і Л. Кучма. Він порадив урядові не затягувати ухвалення рішень і нагадав, що навіть недосконале, але вчасно прийняте — значно краще. Джерела «Дня» також відзначають, що Президент наприкінці наради небезпідставно пропагував успіхи сумського губернатора Володимира Щербаня. Припускають, що це було попередження Ю. Тимошенко.