Перейти до основного вмісту

Олексій ФЕДУН: «Кабельне ТБ транслює російські канали з російською рекламою

І вбиває українського телевиробника»
26 травня, 00:00
І вбиває українського телевиробника» Запитання ставила Наталя ЛІГАЧОВА, «День» 
Телеканал СТБ уже дожив до свого триріччя. Хоча все було започатковано ще 1994 року, в «ММЦ-Інтерньюз», візитною карткою якого були «Вікна», «Вікна в світ», «Параграф». Потім було явне цензурування «Вікон» на каналі УТ-2, де вони виходили, а 1996 року держТБ вирішило позбавитися найкращої на той момент новостійної програми країни. Півроку кістяк команди Миколи Княжицького йшов до створення власного каналу СТБ, який у червні 1997 відкрився також своєю «фірмовою стравою» — «Вікнами» з Оленою Фроляк. За три роки, що минули, на каналі багато чого змінилося — як, можливо, ніде. Зокрема повністю змінилася команда менеджменту, пішов один з інвесторів СТБ — Володимир Сивкович, деякі журналісти. Загинула одна з концептуальних аналітиків СТБ — Мар’яна Чорна...

Проте канал вижив і навіть намагається не змінювати вже знайденого колись стилю: об’єктивності в подачі інформації з різних точок зору. При цьому ухиляючись від безпосередньої участі в політичному процесі — скажімо так, що мало місце за колишнього керівництва. Зараз, до речі, творчий «центр ваги» СТБ явно змістився в програми «Вікна-бізнес» і «Бізнес-студія», де інформація поєднується з нерідко цікавим аналізом економічних проблем — але в контексті політики. Слід зазначити — грамотне менеджерське рішення в наш не дуже сприятливий для політичної аналітики час.

Про те, які нині проблеми розв’язує «на марші» нове керівництво СТБ, про перспективи каналу — інтерв’ю «Дня» з президентом «ММЦ-СТБ» Олексієм Федуном.

— Наскільки, на вашу думку, вже завершено реформування каналу? Які концептуальні зміни сталися на каналі? Коли глядачі побачать результати цих змін?

— Плани реформування здійснені приблизно на 40%. Мають відбутися зміни в психології працівників. Кожен працівник має бути зацікавлений у кінцевому результаті своєї праці, а не відробляти повинність. Якщо нам вдасться добитися таких результатів, тоді можна буде говорити про завершення реформування каналу.

Мені здається, правильніше буде сказати не про концептуальні зміни, а про уточнення концептуальної позиції каналу на ринку. Ми визначили свою нішу — канал для середнього класу, що зароджується, для людей, які знають, чого прагнуть у цьому житті, для людей, які приймають рішення і не бояться брати на себе відповідальність. Для людей, від яких, гадаю, залежить майбутнє України. Перші зміни глядачі вже побачили, про що свідчить збільшення частки й рейтингу каналу за чотири місяці більш ніж удвічі.

— Чи розроблено вже модель другої частини каналу: що саме буде прерогативою, крім інформаційного мовлення?

— Друга частина каналу буде складатися з блоку спортивного мовлення, високоякісного кінопоказу та низки нових програм, розрахованих на мислячого глядача.

— Чи відчуваєте ви зараз тиск політиків на канал? Чи виявляють бажання політичні сили «приватизувати» — образно кажучи — канал?

— Я не назвав би це тиском. Сьогодні, мені здається, ми зробили крок до цивілізованих відносин — з боку політиків має місце не тиск, а бажання співпрацювати щодо питань об’єктивної подачі інформації, показу декількох точок зору з кожної проблеми, як це заведено в усьому світі.

Телеканал СТБ є приватним комерційним підприємством, тому його навіть за великого бажання неможливо «приватизувати». Але, як я вже казав, «Лукойл» готовий розглядати пропозиції від можливих інвесторів про спільну участь у комерційному проекті.

— Відомі труднощі, які зараз переживає «Лукойл» в Росії. Чи позначилося це на каналі? Якi iнтереси має на Українi ваш основний інвестор щодо медіа?

— Мені невідомо, про будь-які серйозні труднощі «Лукойлу» в Росії. Можливо, малося на увазі призначення міністром палива та енергетики РФ пана О.С. Гавріна?

Сам «Лукойл» є вертикально-інтегрованою компанією (від свердловини до бензоколонки), і саме інтегрованість приносить йому істотний додатковий прибуток. Той же принцип інтегрованості логічно було б перенести і на медіа-бізнес, тільки не у горизонтальному, а вертикальному вигляді.

Спокусливо використати могутній інформаційно-аналітичний ресурс телеканалу, наприклад, для випуску газети чи радіоновин, наявний супутниковий сегмент для роздачі радіосигналу, єдину рекламну службу для продажу комплексних рекламних пакетів, і усі ці ЗМІ разом для перехресної взаєморозкрутки. Відповідно, зараз проробляються варіанти розвитку медіа-бізнесу в Україні у цих напрямках.

— Які основні проблеми розв’язує зараз СТБ? А які стоять загалом, на вашу думку, перед нашим телепростором?

— СТБ на даному етапі вирішує питання підбору високопрофесійних кадрів, подальшого розвитку та поліпшення нашої мережі, побудови комерційного, рентабельного, і, як наслідок, незалежного від будь-яких сил підприємства.

Перед нашим телепростором, на мій погляд, стоять сьогодні, насамперед завдання законодавчо упорядкувати розвиток телебачення в нашій країні:

1. Забезпечити сприяння не на словах, а на ділі інтересам вітчизняного виробника телепродукції.

2. Припинити експансію на український ринок російських каналів, насамперед через кабельні мережі, що транслюють на Україну російські канали без ліцензійних прав, разом із рекламою, внаслідок чого ми знищуємо власного виробника, а держава недоотримує надходження до бюджету.

3. Зупинити хвилю піратства, що захлеснула Україну.

Дуже хотілося б сподіватися, що новий склад Національної ради з питань телебачення та радіомовлення працюватиме на благо України та вітчизняного телевиробника, а не займатиметься відшкодуванням коштів, витрачених на лобіювання його кандидатур під час виборів.

Хотілося б, щоб усі зацікавлені телевізійні й білятелевізійні працівники пам’ятали, що остаточна наша мета — це задоволення запитів Глядача, і не треба вважати себе елітою й дивитися на свого Глядача зверхньо.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати