ЩОДЕННИК

На базарі з-поміж інших він відрізнявся тим, що в нього через плече був одягнутий жовтогарячий рятувальний круг. Не якийсь там надувний гумовий чи пластиковий, а справжнісінький, знятий з цілком реального судна. Я запитав, скільки коштує. Він сказав — п’ятнадцять гривень. Розговорилися. Виявляється, він таки має вiдношення до флоту: тридцять два роки прослужив механіком на річковому буксирі. Тепер ось на пенсії, грошей катма, вирішив винести на базар останню реліквію. Він сказав, що цей рятувальний круг — дійсно рятувальний: одного разу вiн врятував йому життя. Під час шторму на Дніпрі його буксир допомагав вантажній баржі увійти до шлюзу. Він зірвався з мокрої палуби й сторчма упав у воду. Товариші кинули йому оцей самий рятувальний круг. Ще хвилина — і його затягло б під гвинт. А так живий і досі.

— Гаразд, бери за десятку, — сказав старий механік, спостерігши моє вагання.

Та все ж я заплатив усі п’ятнадцять. У житті всякого буває, і щасливий талісман нікому не завадить. Адже сьогодні ти поважно походжаєш на палубі, а там мить — і ти вже за бортом, захлинаєшся у хвилях і тебе невмолимо тягне під гвинт...