Кремль вимагає закриття чеченського iнформбюро в Одесi

А друга зустріч лідера місцевого Руху Віктора Цимбалюка, колишнього заступника міністра внутрішніх справ Ічкерії Хусейна Берсанукаєва, інших членів Конгресу вайнахів стала, власне, презентацією першого номера вісника. «Ми вважаємо так звану «операцію російських військ у Чечні» другим етапом геноциду корінного населення Ічкерії, — сказав Х.Берсанукаєв. — А першим — війну 1994—1996 років. У бюлетені наводяться не лише документальні фотографії, цифри бойових зведень, поширювані структурами президента Ічкерії Аслана Масхадова, який свого часу підписав у Москві міжурядовий договір із російським президентом, а й свідчення очевидців, серед них і зарубіжних журналістів, які підтверджують такий висновок». Відбір матеріалів до друку, за словами голови Одеського Руху Віктора Цимбалюка, виявився чи не найважчим моментом, бо «накопичилось надто багато жахливих фактів варварського винищування найбільшою в Європі армією півмільйонного чеченського народу».

«А якби мене запитали, — додав чеченський співзасновник вісника, — яке зі звірств російських військових мене найбільше вразило, відповів би: розстріл в одному з населених пунктів усіх жителів, котрі мали прізвище Дудаєвих. Наголошую: цинічне знищення всіх — від дітей до стариків. Або як можна кваліфікувати створення на наших же предковічних землях спеціальних концтаборів для дітей-чеченців? Наведу один із конкретних фактів, підтверджених журналістами: «Більше ніж двісті дітей-чеченців віком від 10 до 15 років були затримані в різних місцях російськими окупантами в середині січня, конвойовані і взяті під варту в колишній Наурській колонії посиленого режиму. Сотні матерів зібралися 22 січня біля воріт колонії з вимогою — звільнити дітей. Відповіддю стали автоматні черги — 23 жінок убито і 45 дістали поранення. І це називають «армійською операцією?..»

Дедалі більше надходить свідчень, що російські підрозділи затримують мирних жителів у захоплених селах і вивозять на автомашинах у невідомому напрямку або розстрілюють. Член вайнахської громади Одеси колишній льотчик-випробувач Хайруді Вісенгерієв, який був міністром в уряді Д.Дудаєва, називає конкретні райони, де це діється: той же Наурський район (захоплено й вивезено близько 400 осіб), Шелковський (близько 100), Ачхой-Мартановський та Урус-Мартановський (близько 500). А скільки всього людей, з-поміж них чеченських біженців, вивезено зі своїх осель, не знає ніхто.

Діяльність чеченського інформбюро не залишилась поза увагою Кремля. Це принаймні засвідчило офіційне «настійливе прохання» МЗС Росії до Києва: «...вжити всіх заходів до негайного припинення діяльності» розташованого в Одесі «інформаційного бюро Чеченської Республіки Ічкерії при Рухові». Діяльність цього центру, мовляв, «іде врозріз з офіційними заявами України», у віснику містяться «тільки вигадки з наклепами на антитерористичні дії російських військ», «допущені неприпустимі образливі висловлювання на адресу російського керівництва» тощо.

Чи відомо засновникам вісника «Правда про війну в Ічкерії» про реакцію Кремля та українських владних структур на випуск першого номера бюлетеня? Лідер Одеського Руху, кандидат філософських наук В.Цимбалюк відповідає ствердно, але зазначає: «Ми, члени Руху, розцінюємо «прохання МЗС Росії» як спробу тиску на Київ, втручання у внутрішні справи України задля обмеження свободи слова, принаймні обмеження свободи діяльності політичної партії. Вісник ми продовжуватимемо видавати». В.Цимбалюк додав, що він та інші засновники партійного вісника, громадяни України чеченської національності, вже мали зустрічі «не із власної ініціативи» із представниками облдержадміністрації та УСБУ в області. «Наскільки нам відомо, — підсумував він, — групі фахівців доручено провести правову експертизу видання. А взагалі, метушня, затіяна російськими дипломатами, здатна викликати хіба що подив. Коли мер Москви Лужков, інші російські політики — «збирачі земель» галасують на мітингах, висуваючи територіальні претензії до суверенної України, МЗС Росії демонструє сліпоту й глухоту. А коли українські громадяни в Одесі, як, до речі, й більшість членів Парламентської Асамблеї Ради Європи, обурюються варварськими діями російських військових на землі Ічкерії, це викликає в Москви неприховане роздратування».

ДО РЕЧI

Український ПЕН-клуб проти геноциду в Чечні

Український центр міжнародного ПЕН-клубу закликав своїх колег в усіх країнах не ставати мовчазними співучасниками геноциду, а сказати рішуче «ні» не лише у випадку малого тирана Слободана Мілошевича, але й більш цинічної і небезпечної сили Володимира Путіна з «кагебістсько»-мілітарної олігархії. Українські письменники, що підписалися під зверненням, зазначають, що на очах усього світу зневажається «Декларація прав людини», а в Росії ведеться війна проти народу з участю народу та із застосуванням артилерії, авіації і забороненої зброї. «Якщо не врятуємо народу Ічкерії від загибелі і народу Росії — від смертельної хвороби, то рятуймо принципи і своє обличчя. Та необхідні умови, щоб протистояти процесові передачі епідемії з ХХ в ХХI століття», — вважають члени українського ПЕН-клубу.