Бурштин — камінь портретний...

— Усе почалося порівняно недавно. На нашому складі скупчилося багато бурштинових пластинок. Вони використовуються в ювелірному виробництві, але саме тоді лежали без потреби. Ось і виникла в мене ідея викласти портрет Тараса Шевченка. Сказано — зроблено. Узяла основу і почала пластинками викладати портрет. Ця робота складна і дуже копітка. Бурштин треба підібрати за відтінками, при цьому ні на хвилину не забувати про схожість з оригіналом. Перший портрет із бурштину сподобався, і невдовзі, як із рогу достатку, посипалися замовлення. Як правило, на відміну від інших художників-портретистів, я не бачу своїх героїв і не можу їх примусити годинами позувати. На фабрику привозять фотографії, на основі яких і робиться портрет. Я використовую техніку флорентійської мозаїки. Беруться пластини різних відтінків, шліфуються, і починається створення портрета. Наприклад, під час створення портрета Леоніда Кучми було використано бурштин найрізноманітніших відтінків, зокрема навіть сіро-блакитний — для очей.

Найскладніше у створенні образу — знайти відправну точку, від якої і треба починати роботу. Це може бути якась особлива прикмета, наприклад, родимка або бородавка. Буває, що саме пошук цієї відправної точки і є найскладнішим у створенні портрета. Так було, наприклад, під час роботи над образом спікера Олександра Ткаченка. Дуже складно було знайти вираз обличчя. Усі, хто бачив уже готовий портрет, казали: «Він у тебе занадто добрий вийшов». А я пізніше побачила по телевізору репортаж про те, як Олександр Ткаченко приїхав додому до матері. Він сидів із нею, і його звичайно досить суворе обличчя було якимсь дивовижно добрим та умиротвореним — просто як на моєму портреті.

Працювати над створенням бурштинових портретів досить важко, але цікаво. Ти вдивляєшся у внутрішній світ своїх героїв і переносиш його на портрет. Наприклад, так вийшло під час створення одного з найулюбленіших моїх творів — портрета лівійського лідера Муамара Каддафі. Це справжня людина, гордий боєць, який багато пережив. Його обличчя ніби прогартоване вітром пустелі.

Що стосується самих бурштинових портретів, то вони, схоже, входять у моду. Крім державних діячів, наших і зарубіжних, замовляють і зображення зовсім уже невідомих мені людей. У принципі, нічого особливо складного і супердорогого тут немає. На один портрет іде, як правило, декілька сотень грамів бурштину, а за 1 грам ціна — 4-5 гривень. Та ще й плюс робота.

Для нашої фабрики, яка перебуває, м'яко кажучи, в дуже скрутному становищі, це можливість заробити. Портрети — то, звичайно, досить цікавий вид мистецтва, але від них починаєш стомлюватися. Ми дуже активно працюємо з бурштином і, крім безлічі традиційних виробів, на зразок намиста, перснів і сережок, намагаємося виготовляти зовсім уже нестандартну продукцію. Наприклад, нещодавно виготували пробну партію бурштинових шахів. Вийшло гарно, але дуже уже дорого. Робимо чарки з бурштину. Хочемо спробувати вставляти бурштин у золото. Ось це дуже цікаво.

Взагалі-то бурштин — камінь м'який, що легко піддається обробці, але дуже непростий. Коли з ним працюєш, він забирає енергію: буває, закінчуєш робочий день зовсім без сили. Коли ж одягаєш, наприклад, бурштинове намисто, то відчуваєш приплив енергії. Камінь віддає свою силу. А взагалі, я хочу зробити справжню янтарну скриньку, щоб було, як у казці.

Ольга Баранова — фанатик своєї справи. Вона щиро і безкорисливо любить її. Що ж до портретів із бурштину, то вона навряд чи скоро зможе облишити їх створювати. Цей вид мистецтва дедалі більше входить у моду. Ось і відразу після нашої бесіди головний художник Рівненської бурштинової фабрики почала нову роботу — принесли замовлення із Середньої Азії.