Бюджетний кругообіг,

Згідно з регламентом Верховної Ради, перед розглядом бюджету на наступний рік ВР повинна затвердити звіт уряду про бюджет за попередній рік. Згідно із затвердженим звітом, прибутки державного бюджету торік становили 77% від зазначених у законі про бюджет розмірів прибутків, прибутки місцевих бюджетів — 143%, прибутки консолідованого бюджету — 97%.

Таке пізнє затвердження торішнього бюджету не повинно нікого дивувати, адже і фактичне закінчення бюджетного року відбулося зовсім не 31 грудня 1998 року, а десь наприкінці травня, коли було завершено останні залікові операції бюджетних організацій. Втім, дата закінчення бюджетного року — не єдиний казус, пов'язаний з тими процесами, що відбуваються у держфінансах. Через кілька днів після процедури позитивного голосування ВР, два державних відомства — Міністерство фінансів (виконавець бюджету) та Рахункова палата (контролер) — продовжили з'ясування стосунків. Нижче ми наводимо фрагменти виступу голови Рахункової палати В. Симоненка і реакцію на нього Міністерства фінансів.

Валентин СИМОНЕНКО : «Помилки, прорахунки при розробці державних бюджетів України, постійні зміни законодавчого поля, масові випадки незаконного, неефективного використання бюджетних коштів, безвідповідальність за порушення, зловживання при виконанні державних бюджетів стали, на жаль, нормою економічного життя держави і чинної системи управління. Відразу ж зауважу, що колегія Рахункової палати аналізує підсумки виконання бюджету не як великого бухгалтерського зведення прибутків і витрат до єдиного гросбуха, а як концентроване вираження економічної політики держави на 1998 рік. До речі, у нас не державна бухгалтерія, а Міністерство фінансів. Яких же законодавчо закріплених цілей державної бюджетної політики досягнуто?

Колегія Рахункової палати дійшла висновку, що діяльність уряду з виконання бюджету-98 надто неефективна, непрофесійна, особливо у реалізації його доходної частини.

Ставилася задача забезпечити повноту і своєчасність надходження податків і платежів до бюджетів. А фактично маємо, по-перше, зростання у 4,2 раза за 1998 рік суми недоплати, тобто нарахованих, але не сплачених платежів до бюджету, а, по-друге, зростаючі обсяги пільг, отриманих вибраними платниками податків. Загальна сума таких пільг у звітному році зросла на 51 відсоток і становила майже 30 мільярдів гривень, що на 3 відсотки більше, ніж усі разом узяті прибутки всіх бюджетів України.

Перейду до проблеми виконання витратної частини державного бюджету. Так, при зростанні у 1998 році номінального ВВП на 3,9 відсотка витрати державного бюджету скоротилася порівняно з 1997 роком на 15,4 відсотка, а у реальному підрахунку — на 25,2 відсотка. Що це: прорахунки планування чи некомпетентність виконавців? Чи за цим стоять чиїсь інтереси? Фінансування витрат у 1998 році здійснювалося не згідно із законом, а на розсуд вузького кола осіб, у тому числі із застосуванням так званих лімітів Міністерства фінансів. При цьому загальний обсяг виконання витратної частини державного бюджету становив 75 відсотків. За даними Міністерства фінансів, на погашення і обслуговування державного боргу України було використано 11 млрд. 600 млн. гривень. Фактично ж, згідно з нашими розрахунками, на обслуговування і погашення державного боргу у 1998 році було витрачено 12 млрд. 500 млн. грн., що відповідає 77 відсоткам прибутків державного бюджету України 1998 року.

Кабінетом Міністрів у ході виконання бюджету не виконані вимоги Закону «Про Державний бюджет України на 1998 рік» щодо повного погашення боргів по заробітній платі. Протягом року заборгованість по виплаті заробітної плати з держбюджету не тільки не була погашена, але і виросла більш, ніж на 27 млн. гривень. Не виконано також вимоги статті 19 Закону «Про Державний бюджет України на 1998 рік» у частині про фінансування у першочерговому порядку витрат, передбачених захищеними статтями. У витратах держбюджету на 1998 рік обсяг захищених статей становив 16,1 млрд. гривень. Фактично, на їхнє фінансування з державного бюджету направлено 12,1 млрд. грн., або 75 відсотків від затвердженого обсягу.

Вище середнього рівня профінансовано витрати на обслуговування державного боргу, поповнення державних запасів та резервів, промисловість та енергетику, державне управління. Тобто законом визначалися одні пріоритети, а фактично маємо інші. Чому ж так сталося?

По-перше, процес нормативно-правового забезпечення виконання державного бюджету України не носив конструктивного характеру, навіть більше, він дестабілізував бюджетний процес.

По-друге, у другому півріччі 1998 року одночасно діяло три нормативно-правових акти, які регулювали виконання витратної частини державного бюджету. Пряме невиконання вимог статті 95 Конституції дестабілізувало бюджетний процес і фактично зробило неможливою реалізацію стратегічних положень бюджетної політики 1998 року.

Третя причина. Негативно впливало на виконання бюджетів зростання обсягів негрошових форм розрахунків. У 1998 році за рахунок взаємозаліків та векселів прибуткову частину державного бюджету виконано на 2 мільярди 801 млн. грн., або на 17 відсотків, а законом про держбюджет дозволялося 645 млн. гривень. Витрати бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя виконані шляхом взаємозаліків та вексельних розрахунків на 33 відсотки від їх загального обсягу.

Загалом же за рахунок проведення взаємозаліків та вексельних розрахунків зведений бюджет по прибутках виконано у сумі 6 млрд. 800 млн. грн., що становило 24 відсотки фактичної суми надходжень до бюджетів України. Ми глибоко переконані, що ця суто українська практика виконання бюджету руйнує ринок і товарно-грошові відносини і, як свідчать проведені нами перевірки, стає живильним грунтом для корупції.

Четверте. Негативний вплив на законність виконання держбюджету та використання його коштів у 1998 році мало створення так званого Державного спеціалізованого фінансового підприємства «Укрспецфін». Створено незаконне формування, якому надали навіть статус органа державного управління, що привело до правової невизначеності. Створено його для того, щоб здійснювати незаконні, негрошові операції з виконання бюджету.

П'яте. Казначейська система виконання держбюджету залишилася неефективною і потребує значного вдосконалення. І попри всі старання казначейства йому необхідно допомогти, щоб вийти з тих цифр, які я назву. Істотно погіршилася розрахункова дисципліна у бюджетних установах, кредиторська заборгованість яких за 1998 рік зросла на 32 відсотки і становила на 1 січня 1999 року 6 млрд. 675 млн. гривень. Одночасно дебіторська заборгованість, тобто оплачені за рахунок бюджетних грошей, але не отримані товари і послуги, виросла на 39 відсотків і на 1 січня 1999 року становила 886 млн. гривень. Тобто заплатили, і куди тепер їх подіти? До якої статті витрат віднести? Приховати?

Та головна причина криється у повній відсутності відповідальності за виконання закону про державний бюджет з боку відповідальних державних осіб виконавчої влади, тобто — державної безвідповідальності».

Точка зору Міністерства фінансів, поширена у формі прес-релізу, що наводиться зі скороченнями, є відповіддю на парламентський виступ глави Рахункової палати. Основне, в чому звинувачується Кабінет Міністрів, — це невиконання доходної частини бюджету, а звідси непроведення тих видатків, які передбачалися бюджетом. Уряд торік систематично розглядав питання, пов'язані з мобілізацією доходів бюджету, й нерідко критикувався народними депутатами за вживання суворих заходів до тих, хто не сплачує фактично нараховані платежі. Але слід мати на увазі й інше. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати і дотримання законодавства про оподаткування несуть самі платники. А чи сприяє наше законодавство запобіганню порушень у процесі стягування податків? Всі ми знаємо, що ні.

З точки зору Міністерства фінансів, очолюваного Ігорем МІТЮКОВИМ, висновки Рахункової палати мають ряд методичних помилок. Невже об'єктивним є те, що начебто Міністерство фінансів у звіті про виконання бюджету не відобразило 0,9 млрд. гривень, витрачених на обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу. Такі платежі дійсно були, але вони не могли бути включені до звіту про виконання державного бюджету, оскільки вони здійснені Національним банком за рахунок власних коштів як погашення боргу перед Міжнародним валютним фондом. Тим, хто робить такі висновки, треба знати, що кредити від Міжнародного валютного фонду спрямовуються на підтримку платіжного балансу та курсу національної валюти. Їхнє обслуговування та погашення здійснює Національний банк України.

Рахункова палата зазначає, що процес нормативно-правового забезпечення виконання державного бюджету не мав конструктивного характеру, приймалися правові акти, які змінювали доходи та видатки бюджету. Тут треба з'ясувати, кому адресується це запитання. Саме Верховною Радою приймалися законодавчі акти, реалізація яких призводила до скорочення доходних джерел проти сум, визначених у законі про державний бюджет на 1998 рік. Якщо Рахункова палата ревізує діяльність Верховної Ради України, то про це треба відкрито заявити.

Не об'єктивно, з нашої точки зору, висвітлюються питання щодо фінансування в першочерговому порядку витрат за захищеними статтями бюджету. При загальному рівні виконання державного бюджету на 75,1 відсотка, рівень виконання видатків по заробітній платі та нарахуваннях на неї становив 84,3 відсотка, по пенсіях військовослужбовцям — 87,3 відсотка, стипендіях — 78,2 відсотка. Треба мати на увазі, що плановий обсяг видатків за захищеними статтями дорівнював обсягу фактично отриманих доходів державного бюджету. Як же тоді бути з видатками на освітлення та опалення лікарень, дитячих садків, навчальних та наукових закладів, не говорячи вже про фінансування вугільної промисловості, агропромислового комплексу тощо.

Не відповідає дійсності твердження про те, що негативний вплив на виконання державного бюджету мало створення державного спеціалізованого фінансового підприємства «Укрспецфін». Оформлення видатків та доходів державного бюджету через державне підприємство «Укрспецфін» слід розглядати як альтернативу взаємозалікам. Використання векселів дозволяє зробити процедуру взаємозаліків прозорою, бо вона відбувається в присутності всіх учасників заліків; значно скорочується процедура оформлення документів. За час діяльності «Укрспецфіну» щодо здійснення розрахунків з використанням казначейських векселів до держбюджету надійшло 88 млн. грн., а не осіло на рахунках фірм-посередників, як це було за часів проведення протокольних взаємозаліків.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Суперечка між двома причетними до бюджетного процесу відомствами на фоні гнітючого стану державних фінансів — подія невідворотна. За інших обставин, був би український бюджет економічно спроможним, ця дискусія ніколи б не вийшла за межі робочих кабінетів держчиновників, оскільки обговорювані питання стосовно нюансів бухгалтерських рахунків чи точності виконання норм закону нікого особливо не цікавили. Однак для України все ще актуальними залишаються політичні аспекти бюджету (влада, доступ до фінансів тощо). І тому будь-яка подія — в тому числі і затвердження торішнього бюджету — стає мотивом для публічних політичних дискусій. До речі, як нам стало відомо, після офіційного надання Рахунковій палаті документа, що обгрунтовує «незгоду» Міністерства фінансів, це відомство знову обнародує своє ставлення до «точки зору» Мінфіну.