Фальшиві «Сільські вісті» друкувалися в державній друкарні в Луцьку
Увечері наступного дня до друкарні зайшла група активістів із передвиборних штабів згаданих кандидатів. У друкарському цеху сліди брудної справи вже були старанно заметені, та не так, щоб зовсім. Заступник начальника волинського штабу кандидата на посаду президента Є.Марчука Леонід Крижанівський розповідає:
— Безпосередньо у друкарській машині та біля неї нам вдалося виявити кілька шматків фальшивого номера газети «Сільські вісті». Ці фрагменти містили заголовок газети та декілька частин тексту, який легко ідентифікується з номером- фальшивкою. Директор друкарні Дмитро Головенко заявив нам, що нічого про це не знає, і якщо фальшиві «Сільські вісті» справді в друкарні друкувалися, то без його відома. Друк, безумовно, був нелегальний, у столі замовлень про нього немає жодних записів, а безпосередньо в газеті зазначено, нібито вона віддрукована в Києві на комбінаті «Преса України».
Активісти про свою знахідку склали відповідного акта. Підписали його згаданий Леонід Крижанівський, власкор газети «Сільські вісті» у Волинській області, депутат облради Петро Горщарук і редактор газети «Радянська Волинь», другий секретар Волинського обкому КПУ Владислав Наконечний.
Був тоді у друкарні серед «несподіваних гостей» іще один чоловік — заступник начальника штабу кандидата на посаду президента Є.Марчука з оргроботи Віталій Чупиков. Того вечора, кількома годинами пізніше, коли він повертався додому, його перестріли кілька незнайомців, котрі, пересвідчившись, що перед ними справді Чупиков, намагалися відібрати в нього сумку з документами. Однак Віталієві вдалося прорватися до рідного під'їзду. Але не далі. На сходах його перепинили інші незнайомці й кількома кваліфікованими ударами по головi «відключили», після чого сумка таки зникла. За словами Віталія, це анітрохи не нагадувало пересічного пограбування.
Нині потерпілий із струсом мозку перебуває у нейрохірургічному відділенні обласної лікарні. Незнайомці, однак, старалися над ним даремно. У сумці не було акта, складеного в друкарні. Документ забрав власкор із «Сільських вістей» Петро Горщарук, який негайно відбув до Києва.
Не ті потужності... Взагалі- то Волинська обласна друкарня виконує будь-які замовлення, будь-якими тиражами. Тим більше неможливо повірити, що якесь замовлення, та ще й такого типу, могло виконуватися без відома директора. За свідченням очевидців, коли в друкарському цеху було знайдено залишки фальшивого номера «Сільських вістей», Дмитро Головенко кілька разів забігав «щось з'ясувати». Спочатку поставив на акті свій підпис, потім його викреслив...
Авжеж, друкарня — державне підприємство, підпорядковане обласній владі. Якщо потерпілій стороні вдасться справу довести до суду, директор друкарні має шанс виступити в ролі свідка, оскільки лише виконував чиєсь замовлення. Хто ж буде звинувачуваним?
