Онкодиспансер — порятунок,
а не остання станція перед цвинтарем— Віра в Бога вилікує!
Горянка втекла з онкодиспансеру, бо «святий» був категоричним:
— Або віра, або лікарі!
За віру, щоправда, брав добрячі гроші, висловлюючи кредо свого буття: «Віра в Бога коштує дорого!».
Двоє дітей і чоловік незабаром утратять цю наївну жінку, бо коли вже навіть головний онколог Закарпаття своїм коштом виїхав у гірський район — то констатував останню стадію захворювання, за якою — лише метастази і смерть.
Але жіночка ще відлунювала вченням ужгородського «святого»:
— Розумію... Значить, недостатньо вірила...
... У Закарпатті загалом найнижча онкологічна захворюваність на Україні. Екологія хороша! Підприємства, на зло вчорашній імперії, закрилися. Але, як і всюди у світі, кількість онкозахворювань зростає. Торік виявлено 2700 випадків. Це небагато порівняно з іншими областями України, але збільшення очевидне. Тривожно... Найнеприємніше, на думку закарпатських онкологів, що все більше занедбаних випадків на 3–4 стадії. Таких хворих за 98-й — 45%.
— Найбільша проблема області, — говорить головний лікар обласного онкологічного диспансеру Олег Щадей, — онкологія молочної залози, легенів, шлунка, товстої і прямої кишки. Щорічно приходять на прийом понад 300 жінок із пухлинами молочної залози, до 500 пацієнтів із онкологією легень, 150 — товстої і прямої кишки, 250–300 — шлунка.
Через низьку онкологічну грамотність населення ніхто не розуміє, що, приміром, найпоширеніший і немов би фатальний рак молочної залози непогано діагностується на початкових стадіях захворювання. На жаль, 40% хворих звертаються до лікарів вже на 3-4-й стадіях захворювання, коли метастази і смерть поряд, і відвернути очевидне майже не вдається. Чи не від такої загальної «загальмованості» і чутки, а відтак паніка перед цілком виліковною хворобою. Бо от у США 93% жінок із раком молочної залози виявляються на ранніх стадіях.
— А завдяки чому так поставлена справа в розвинутих країнах?
Через те, що в них є національні програми боротьби з раковими захворюваннями. І не просто на папері. Вони серйозно фінансуються державою. Першочергову роль там відіграють скринінгові огляди — тобто профілактичні обстеження... У нас, за Союзу, вони проводилися віртуально, а там і тоді, і тепер підтверджені фінансово. Після виповнення сорока років, вважають на Заході, є найбільший ризик виникнення онкозахворювань. Тому скринінгові обстеження саме в цей час мають тотальний характер.
— Ми не маємо відставати — і в 40-річному віці повинні запровадити профілактичні обстеження, — розмірковує обласний онколог Євген Готько, — щоб виявляти хвороби на ранній стадії. І люди теж повинні допомагати онкологам — при найменшому сумніві звертатися до них. Не треба забувати, що рак на ранніх стадіях має симптоматику загальних захворювань, але поряд є комплекс малих симптомів, що його може вирізнити із загального «хору» лише лікар. Тому варто поспішати саме до нього. А в нас, на вітчизняних просторах, головна маса онкохворих тягне до останнього.
... Справді, після розмови в онкодиспансері, відчуваєш, наскільки назріла державна програма раннього виявлення онкозахворювань. Адже рак — виліковний. Треба лише ламати стереотипи, щоби наші українці не думали, що онкодиспансер — остання стадія перед кладовищем. Але економічно вигідніше лікувати захворювання на ранніх стадіях, ніж на 3–4-й. Найбільш ефективне лікування раку — комплексне. Хірургія — найліпше, але онкохвороба небезпечна тим, що вона метастазує — ракові клітини розносяться кров'ю та лімфою по організму. Тому ще обов'язкова хіміотерапія, гормонотерапія, імунотерапія, променева терапія.
Наприклад, при ліквідації раку товстого кишечнику на 1–2 стадії тільки хірургічним методом — п'ятирічне виживання становить 60%, а вже 80% при поєднанні з променевою терапією. При додаванні ж хіміотерапії — 89%...
...Від серцево-судинної патології помирає людей у 2–2,5 раза більше, ніж від захворювань ракових. Але повідомлення про серцеві аномалії не викликають паніки, хоча від них померти можна значно швидше. Слово ж «рак» породжує в душах приреченість. Це — погано. При сучасному розвиткові онкології — шанси значно вищі на виживання, ніж при ішемічних захворюваннях.
В Америці загалом до раку ставляться як, наприклад, до пневмонії. Це проблема, вважають, але її можна преспокійно вирішити.