«Чорна рада» знімається в борг
Режисер Микола Засєєв-Руденко закінчує зйомки історичної епопеїУ середині жовтня відбудеться попередній показ першої серії на фестивалі «Стожари». Її робоча назва «Булава для розумної голови». Нині монтується третя частина фільму. А всього їх буде десять для телеверсії і дві для прокату. «Картина створюється не завдяки, а всупереч обставинам, — розповів М. Засєєв-Руденко. — Вперше у вітчизняній кінопрактиці ми працюємо за абсолютно новою технологією. Застосовуємо потрійну і п'ятикратну експозицію.
У картині розповідається про те, як розвалилася перша козацька держава. Усі, хто прийшов після Богдана Хмельницького, були «перебудовниками»-руйнівниками: Виговський, Тетеря і Брюховецький. Врешті-решт їхні дії привели до смути».
М. Засєєв-Руденко впевнений, що якби «булава» потрапила до рук гідного наступника, наша історія розвивалася б за іншим сценарієм. На жаль, історія не терпить умовності. Сталося те, що сталося. Усі «спадкоємці» великого гетьмана померли не своєю смертю. Брюховецького розірвали його ж найближчі спільники. Виговського розстріляли поляки. Юрася Хмельницького задушили турки, а труп кинули в річку. Тетеря втік до Польщі, захопивши гроші козацької скарбниці. Незабаром його отруїли поляки. Режисер сподівається, що наші політики уважно подивляться його стрічку і не повторять помилок предків.
Значну частину картини знімали на натурі — в селі Парадівка під Васильковом Київської області. Тільки професійних акторів було залучено близько 1000 чоловік. Дуже несподівано розкрилися акторські таланти у тележурналістки Наталії Кондратюк (грає польську княжну) і ректора Університету культури і мистецтв Михайла Поплавського (писар). Творці фільму намагалися уникнути історичних неточностей, навіть у дрібницях — від інтер'єрів до гудзиків на костюмах. Дбайливо режисер поставився і до першоджерела. Весь сюжет роману П. Куліша «Чорна рада», діалоги залишив без переробок. Єдину вільність, яку він дозволив собі як автору — це ввів у фільм образ Богдана Хмельницького. У книзі його немає. Але Засєєв-Руденко вважає, що смерть гетьмана в 1657 році і перехід влади надто важливі для розуміння глядачами того складного періоду нашої історії. Адже через шість років від козацтва фактично нічого не залишилося.
Три з половиною місяці режисерові довелося шукати гроші, щоб відіслати знятий матеріал в Угорщину. Це 60 тисяч метрів плівки. Жодного кадру він до проявлення не бачив. Все доводилося запам'ятовувати. А тим часом настало літо, спека, негативи могли загинути. Він звертався у різні інстанції від Кабміну до Фонду Андрія Первозванного і всюди отримував лише обіцянки. А фільм, до речі, знімався на замовлення Держтелерадіо, НТКУ і Міністерства культури і мистецтв. Не відгукнулися на прохання режисера і бізнесмени. Але знайшлися й ті, хто допомагав картині. Патріарх Філарет і митрополит Володимир дозволили безкоштовну зйомку у Видубицькому і Флорівському монастирях. Мер Києва Олександр Омельченко виділив 120 тисяч гривень. Але досі не вдалося розрахуватися з акторами, каскадерами, технічним персоналом групи. Та й сам Микола Вікторович забув, коли отримував зарплату. Через збої у графіку, прем'єра, обіцяна до Дня незалежності, не відбулася. Тепер доводиться штурмувати, працювати по 20 годин на добу. Режисер не може назвати точну дату, коли ж телеглядачі побачать серіал. Поки ж заборгованих 1 мільйона 600 тисяч гривень вони не отримали, тримаються на ентузіазмі.