На президента потрібно вчитись

Цілком природно, що різні політичні угруповання, представники ЗМІ та навіть члени сімей в умовах демократії, що зароджується, віддають свої симпатії різним претендентам на вищий державний пост. Окремо від думки більшості співгромадян «балансує» лише постійний сумнів невеликої групи творчих особистостей. Вони ніяк не можуть визначитися у виборі свого «фаворита»...

Справа в тому, що з об'єктивних, наукових позицій, будь-яких розпорядників (особливо вищого державного рівня) потрібно не обирати, а спеціально готувати. Ніякого сенсу немає в наданні переваги «кращому вождеві» за інтуїтивними критеріями, якщо можна цільовим способом сформувати когорту можновладців, найбільш дієву з точки зору суспільних інтересів. А поки що всі претенденти мають тільки мінуси.

Суспільство зацікавлене, передусім, щоб Справедливий та Ефективний курс державного господарювання не вгадувався, а отримував точний «штурманський» курс. У наш цивілізований час уже неприпустимо діяти прийомами древніх мореплавців, що слинять палець для визначення напрямку вітру... У соціально- економічній сфері сьогодні необхідна кардинальна перекваліфікація від методів інтуїції та логіки до інструментарію точної метрики. Треба буде вести траєкторії кінцевих державних результатів (добробут людей, економічні, політичні, оборонні пріоритети) за допомогою переважної комбінації ресурсних векторів. Така технологія, перенесена на керівництво суспільними процесами, чимсь нагадує управління польотом ракет і супутників у ЦУП. Однак дещо складніша.

Крім безперечної вигоди для суспільства, загалом ця стратегія вносить умиротворення та єдність у дії окремих суспільних груп. Застосовуючи інструментарій багатофакторного математико-машинного вимірювання і регулювання, кожна з них може перевірити істинність тез, антитез і синтезів. Відпадає необхідність виступати проти того, що згодом (з урахуванням «лагових» зміщень) виявляється корисним для всіх, і підтримувати те, що веде до переважного занепаду... Якщо результати контрольних вимірювань збігаються поблизу загальної «благої» точки, то нема чого «ламати списи» в опозиційній полеміці.

Для переходу до таких творчих дій усім претендентам у можновладці необхідно освоїти прикладні розділи кібернетичного менеджменту, економетрії, політометрії, праксеометрії. Такий матеріал сформульовано, опубліковано. Є наочні приклади, алгоритми і програми, які легко засвоюються.

Від редакції. Як коментар до цього цікавого погляду ми, у свою чергу, пропонуємо українцям поставити мету: оберімо третім президентом освічену людину...

До речі, повідомляємо нашим читачам, що наступної суботи ми опублікуємо листи учасників конкурсу «Експерт «Дня» на другу конкурсну тему: «На восьмому році незалежності вступні іспити в українських вузах дозволено складати російською мовою. Які, на ваш погляд, мотиви цього рішення і як це позначиться на статусі української мови?» Тим часом до нас, звичайно ж, надійшло вже немало читацьких роздумів на третю тему: «Які, по- вашому, плюси і мінуси нинішніх кандидатів на пост президента?» . Один із них ми й опублікували сьогодні — вважайте, для поштовху до нового повороту дискусії.