Iсторії, обігріті людськими долями
Автор обрав найбільш вдалий спосіб заохочення до історії, подаючи її через особистості та захоплюючий сюжет — анекдот. Він не обмежується, так би мовити «обов'язковими фігурами» шкільної програми, а розповідає читачеві, не лише про князів та гетьманів, а і про волхвів, і про богатиря Добриню, і про Юрія Кульчицького, і про багатьох інших українців, котрі не були тільки «фоном історії»...
Деякі наведені письменником факти можуть видатись сенсаційними, та за підтримкою своїх версій Михайло Слабошпицький звертається до визначних дослідників, від Михайла Грушевського аж до істориків-візантійців. Інколи подаються різні теорії, щоб налаштувати юного читача на дискусію, вибудовуючи місток між художнім вимислом та реальними подіями.
Текст книги збагачено хронологічними таблицями, що створюють своєрідну систему координат для головних героїв. Після прочитання цього тому, який охоплює історію України від часів зародження Київської Русі й до знищення Запорізької Січі, увесь цей період видається великим полотном, наче поділеним на квадратики, кожний з яких «обжитий та утеплений» людською долею. І хоча продавець на Петрівці запевняв мене, що видання охоче розкуповується саме викладачами історії, хочеться вірити, що воно потрапить і до рук школярів. Можливо — і їхніх батьків, які відкриють для себе новий голос нашої Кліо.
