Країна за уряд не відповідає?

Початок на 1-й стор.

Костянтин СИГОВ, директор Центру європейських гуманітарних досліджень Києво-Могилянської академії:

— Українська еліта бажає жити за цивілізованими європейськими правилами, але не готова. Які причини? На мою думку, правила життя в європейському світі вимагають, просто кажучи, мати хребет. А наша так звана еліта досить безхребетна в двох планах: матеріальному та інтелектуальному. І сьогодні нам потрібна інтелектуальна незалежність. Те, що Василь Стус називав інтелектуальним прямостоянням, для того, щоб бачити не лише наші географічні території, а й мати певну вертикаль, з якої можна бачити й інші країни. Це єдина умова для того, щоб спілкуватися із західним світом. Якщо не мати цього прямостояння, решта — ілюзія.

Сергій РЯБОВ, доктор філософських наук, професор політології НУ «Києво-Могилянська академія»:

— Люди, які впливають на ухвалення рішень у країні й яких журналісти називають політичною елітою, ймовірніше, готові вчитися жити за європейськими правилами, ніж уже жити. І головне, вони повинні врахувати, що ці правила передбачають не тільки права, переваги й вигоди, але й належну відповідальність. На жаль, уміння й мужність бути відповідальним — це проблема наших політиків не тільки в Європі, але й у себе вдома.

В'ячеслав ВІЛКОВ, доцент кафедри політичних наук Київського національного університету імені Шевченка:

— Наша політична еліта ще не вміє «читати й писати», а ви хочете, щоб вона жила за європейськими правилами. Вона, образно кажучи, далі хутора ще не пішла й поки що насилу зав'язує краватку.

Володимир ФІЛЕНКО, заступник голови ПРП:

— Готова тільки частина еліти. «Державна» частина еліти, виконавча влада не готова. Це не дивно. Вона не формувалася відкритими структурами, її сформовано регіональними галузевими та фінансовими кланами. Для них цивілізовані правила не просто неприйнятні, вони небезпечні. В цивілізованих країнах красти небезпечно...

Александер РАР, керівник відділу Росії й СНД Німецького товариства зовнішньої політики:

— Очевидно, що є дуже великі труднощі в стосунках України з Радою Європи, є дуже великі проблеми в готовності українського суспільства слідувати загальноприйнятим демократичним стандартам. Я б сказав, що приблизно половина українського суспільства їх приймає, половина — ні. І тому проблеми України з Радою Європи вирішуватимуться досить важко.

Але сьогодні, після югославських подій, варто мати на увазі, що США і Захід готові навіть силою поширювати демократичні стандарти на Схід. А інакше — за якими тоді стандартами жити? Якщо Україна не хоче опинитися в ізоляції, як, наприклад, Білорусь, у неї немає іншого виходу, крім як сприйняти традиційні демократичні цінності.