Чи знайде інвестор свій елеватор?
З урахуванням цієї тенденції підприємства системи хлібопродуктів, що посідають ключове положення в масових зернопотоках і мають можливість формувати значні партії зерна, стають все більш привабливими об'єктами для потенційних інвесторів.
ФДМ розпочав роботу з приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств ще в липні 1997 р. Позитивним чинником, що сприяв розгортанню приватизації в цій сфері, став Закон України «Про внесення змін до Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їхніх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається», який зняв заборону на приватизацію хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, елеваторів, реалізаційних баз, комбінатів хлібопродуктів, млинів, експедицій з охорони хлібопродуктів та інших обслуговуючих підприємств.
Сьогодні в процес приватизації включено 1 269 хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств (крім тих, що входять до складу ДАК «Хліб України»). Їхня загальна потужність дозволяє зберігати 30 млн. т зернових, приймати щодобово 1,3 млн. т зерна, очищати 900 тис. т і сушити 530 тис. т зернових і 270 тис. т кукурудзи. Крім того, до системи хлібопродуктів входять також 222 хлібопекарських і 100 сервісних підприємств, 330 міжгосподарських комбікормових заводів і 26 ветсанзаводів.
Усі ці підприємства сьогодні перебувають на різних стадіях. Фактично завершується приватизація хлібопекарських підприємств. 108 із них приватизовано з глибиною продажу майна близько 70%, на інших затверджено плани приватизації й здійснюється або завершується розміщення акцій.
Із 67 державних комбікормових заводів 46 уже перетворено в процесі приватизації у ВАТ, розпочався продаж акцій. На 31 підприємстві вже продано понад 70% державного майна.
Динамізму процесу приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств сприяла Постанова КМУ від 5 листопада 1997 р. «Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств». Сьогодні прийнято рішення про приватизацію 435 таких підприємств, затверджено план приватизації 414 підприємств, реорганізовано у ВАТ — 408, на 160 із них акцій продано з глибиною продажу понад 70%.
Разом із тим необхідно зазначити, що існує низка чинників, які істотно знижують темпи приватизації й отже зменшують надходження коштів від їхнього продажу до держбюджету. Назвемо лише найiстотнiшi з них.
По-перше, згідно з Законом України «Про особливості приватизації майна агропромислового комплексу», акції хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств продаються переважно серед їхніх працівників (15—20%) і сільськогосподарських підприємств (51%). Тільки залишки акцій, що не були придбані на пільгових умовах упродовж одного року, можуть бути продані на загальних умовах. Така система аж ніяк не зацікавлює інвесторів у придбанні акцій ВАТ, створених у процесі приватизації елеваторів. Інвестору значно вигідніше придбати ці акції на повторному ринку шляхом купівлі-продажу безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників.
По-друге, більшість елеваторів, акції яких виставляються на продаж на конкурентних умовах, належать до орендних, тобто значним пакетом акцій уже володіє організація орендарів. Тому, як свідчать результати торгів, акції таких елеваторів купують їхні трудові колективи з метою концентрації контрольного пакета акцій.
По-третє, більшість об'єктів АПК, плани приватизації яких було узгоджено з КМУ, не належать до привабливих об'єктів: вони характеризуються наявністю надто зношеного обладнання, значною кількістю працівників (100— 150 чоловік), на балансі цих підприємств об'єкти соціальної сфери, далеко не всі мають вигідне економіко-географічне положення з точки зору торгівлі зерном.
І, нарешті, на продаж майже не виставляються привабливі хлібоприймальні та хлібозаготівельні підприємства. У державній власності тимчасово залишені (закріплені на п'ять років) пакети акцій (25,1%) 230 таких підприємств.
Таким чином, цілком очевидно, що для ліквідації існуючих бар'єрів необхідно насамперед змінити схему приватизації — припинити передавати сільськогосподарським товаровиробникам безкоштовно 51% акцій. Утім, час уже згаяний, і таку правову норму навряд чи буде ухвалено парламентом. Сьогодні доцільніше було б домагатися ухвалення відповідного рішення КМУ про достроковий продаж державних пакетів акцій розміром 25,1%. Причому привабливі пакети продавати на конкурсних умовах виключно за гроші, інші — на сертифікатних аукціонах.
Не менш важливо змінити методику визначення цін за пакети акцій хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, а також переглянути критерії визначення інвестиційних зобов'язань. Серйозну увагу слід приділити підготовці до продажу цих підприємств і відповідній рекламній кампанії, поліпшенню роботи із зацікавленими інвесторами. Ці заходи можуть залучити їх і допомогти їм знайти свій елеватор.
