Україні ще треба провести серйозні реформи,

Натан Щаранський за радянських часів був відомий як один із лідерів дисидентського руху в СРСР і «відмовник». Сьогодні міністр торгівлі та промисловості Ізраїлю Щаранський — представник саме тієї ланки, яка, за логікою речей, повинна природно об'єднувати інтереси й Ізраїлю, й України (бо він — виходець із Донецька), і Росії, й інших пострадянських країн. Тому що він, ставши одним із політичних лідерів Ізраїлю, не втратив свої давні зв'язки в колишньому СРСР і чудово орієнтується в нашій ситуації — а його оцінки української дійсності досить толерантні, але позбавлені нальоту дипломатичності: Україні ще тільки доведеться провести серйозні економічні реформи. Інакше буде неможливо ні покласти край світовій недовірі щодо неї, ні використати наявний потенціал.

— Пане Щаранський, як ви можете пояснити причину поразки Беньяміна Нетаньягу?

— Нетаньягу прийшов до влади три роки тому, здобувши в голосах явну перевагу певних груп — зокрема, серед олімів (репатріантів із країн СНД). І здавалося, що йому забезпечено дуже міцне лідерство, попри те, що він діяв за дуже важких умов мобілізації і лівої громадської думки в Ізраїлі, і світової думки проти нього, оскільки він поставив під жорсткий контроль дуже швидко йдучий і практично не контрольований мирний процес, який загрожував безпеці Ізраїлю. За ці три роки він зумів добитися разом з урядом цілого ряду досягнень, які за цих умов не завжди було видно. Він зробив мирний процес надбанням усього народу, бо до цього одні були за, інші — проти. Сьогодні ж мирний процес як ідея (за всіх відмінностей підходу до нього) сприйнято всіма. Він був вибраний правою опозицією і привів її до центру.

Було дано величезний поштовх приватизації, звільненню економіки від пут соціалістичного устрою, усуненню багатьох внутрішніх і зовнішніх перешкод для конкуренції. Це вже безповоротний процес, і я як міністр промисловості та торгівлі безпосередньо в ньому брав участь. І я гадаю, що новий уряд, всі ми просто будемо насолоджуватися плодами того, що було зроблено.

Окрім того, уперше в уряді було представлено незалежний голос алії. Не знаю, чи була це його особиста заслуга, чи все ж таки наша, але цей факт багато що змінив у житті країни.

Явні провали Нетаньягу — це те, що він не зміг організувати роботу уряду злагоджено, подібно до оркестру. Він не досяг успіху внаслідок цілого ряду обставин і через тих людей, якими він себе оточив, і внаслідок особистих якостей. Стратегічна помилка, яку він зробив у своїй передвиборній кампанії — те, що він сконцентрував усе на своїй особистості.

Барак, природно, це одразу ж із задоволенням підхопив. Бо всі успіхи Нетаньягу були не особистими. Помилка щодо алії — це не особиста помилка Нетаньягу, це позиція, яка формувалася протягом декількох років. Ставлення до алії було таким, що її треба любити, але не треба заохочувати, щоб у неї був свій незалежний голос. І вже після того як ми здобули свій незалежний голос, з боку правлячої партії Лікуд постійно були спроби зробити його кишеньковим. Зрештою Нетаньягу це сильно зашкодило, він втратив всю підтримку і, як наслідок, — владу.

— Що, на ваш погляд, зміниться після перемоги Барака в політиці Ізраїлю: у відносинах з Палестинською автономією, в питаннях поновлення мирних переговорів з Сирією, виведення з Південного Лівану?

— Я не думаю, що особисті погляди і Нетаньягу, і Барака на питання безпеки Ізраїлю істотно різняться. Якщо буде створено уряд національної єдності, а саме створення такого уряду я домагався протягом останніх двох років, то, хоч яким це здається парадоксальним, можлива велика спадкоємність. Барак, принаймні на перших порах, матиме певний кредит довіри, що багато в чому зможе змінити атмосферу переговорів і полегшити прийняття певних рішень. З одного боку, він вже заявив, що хоче протягом року вивести війська з Лівану і розпочати переговори з Сирією, але при цьому він говорить, що не може бути повернення до кордонів 1967 року. Сирія у свою чергу заявляє, що без цієї умови немає про що говорити. Бо ми не згодні на таку модель, за якої ми спочатку повинні все віддати, а потім починати розмовляти.

— Як ви можете оцінити нинішні відносини між Ізраїлем і Україною з економічного і політичного боку?

— Щодо політичних відносин, то вони хороші. А потенціал економічних зв'язків досі ще не використано, і це приносить певне розчарування. На мій погляд, насамперед, це залежить від того, що Україні дуже важко даються кроки до того, щоб стати частиною західного вільного економічного ринку. Економічно Україні все ще треба буде зробити серйозні реформи, бо є дуже велике недовір'я з боку західного економічного співтовариства щодо її структури економіки, щодо корупційності процесів. Я зараз не кажу, справедливо це чи ні. Я зараз кажу про те, що події в Росії показали, що обережність України була виправдана. Однак необхідно якомога швидше знайти способи, щоб включити Україну у відкриту для всього світу економіку. Величезний потенціал наших внаслідок того, що тут дуже багато вихідців з України, і внаслідок того, що в Україні є промисловий потенціал, який слабо використовується, але в якому Ізраїль може бути зацікавлений. Ізраїль маленька країна, але по суті супердержава в галузі сучасних технологій. І ми можемо допомогти Україні зробити якісний стрибок: від країни з класичною і старіючою економікою до країни з економікою сучасною. І є люди зацікавлені в цьому в керівництві країни і серед бізнесменів. Необхідно лише провести структурні зміни.

— Одним з головних передвиборних лозунгів партії «Ісраель ач алія» став лозунг «МВС під наш контроль», і це принесло свої плоди. Чи буде ваша партія боротися за цей портфель?

— Це був не просто передвиборний трюк. Існує конкретна проблема. МВС — це перше місце зустрічі нових репатріантів з країною. І ми чудово розуміємо, що саме там новоприбула людина має почуватися як вдома, а не як підозрювана. Це треба змінити, і ми це зробимо. Я впевнений, що ми отримаємо міністерство внутрішніх справ внаслідок коаліційних переговорів. Попри те, що переговори тривають, другий портфель, який ми маємо намір втримати — це міністерство абсорбції. І це цілком природно. Оскільки ми займаємося питаннями алії, це міністерство допоможе нам у вирішенні цілого ряду проблем.