Туберкульоз став на Рівненщині справжньою бідою
Самостійно готувати собі їжу доводиться багатьом хворим Страшивського міжрайонного протитуберкульозного диспансеру, що на Рівненщині. Тут на харчування одного пацієнта надають на день менше гривні. У таких умовах без своїх продуктів вижити практично неможливо.
Не набагато кращими є справи й в інших дев’яти протитуберкульозних диспансерах на Рівненщині. Жалюгідне фінансування не дозволяє навіть забезпечити для хворих мінімальні умови лікування. Рівненцям, хворим на туберкульоз, доводиться купувати більшість необхідних препаратів за власний рахунок. У середньому набір для первинного курсу лікування коштує тисячу гривень. Для багатьох хворих це є астрономічною сумою, яку дістати просто нема де.
Туберкульоз на Рівненщині впродовж останніх років з напівзабутої хвороби переважно декласованих елементів стає страшним бичем всього суспільства. Лікарі з року в рік констатують збільшення кількості хворих на це захворювання. Однак ще більше фахівців непокоїть приховане зростання захворюваності, особливо в сільській місцевості. Розвал системи обов’язкової диспансеризації населення призвів до того, що багато хворих на туберкульоз просто не знають про своє захворювання. Однак навіть після того, як діагноз поставлено, чимало жителів області останніми роками вимушені через відсутність коштів відмовлятися від проходження обов’язкового курсу лікування в стаціонарі і повертатися додому, щоб повільно вмирати. За даними медиків, щороку в області від туберкульозу йдуть з життя близько ста осіб.
Поки що немає підстав казати, що епідемія туберкульозу, яка лютує в Україні протягом останніх кількох років, уже найближчим часом піде на спад. Тим паче, що на боротьбу з туберкульозом надається явно недостатньо коштів. Нинішнього року має відбутися чергове вельми суттєве скорочення місць у протитуберкульозних диспансерах Рівненщини, які вже сьогодні працюють з максимальним напруженням.
«Якщо СНІД у нинішніх умовах в Україні практично не можна взяти під контроль, то туберкульоз на всі 100% можна контролювати, — переконаний генеральний директор київської дитячої клініки імунодефіцитів «Вітацел» Ігор Марков. — Для цього потрібні певні санаторні умови та умови життя. І все».
Проте рівень життя більшості населення продовжує падати. Стає дедалі мізернішим раціон харчування, що веде до збільшення ризику захворювання на туберкульоз. Медики вважають, що туберкульоз — захворювання соціальне, і чим гірше суспільству живеться, тим більше його громадян стають жертвами цієї страшної хвороби.
