Вперед до союзу жебраків?
Чималою мірою це пояснюється і тим, що ситуація в Русі робить вельми проблематичним черговий зрив питання за рахунок бійки біля столу президії. Тим більше, що деякі з нових лідерів партії і раніше не поділяли нецивілізовані видирання мікрофонів і кулачні наскоки на спікера, за що пан Чорновіл суворо засуджував їх як «відступників». Досить несподівана реєстрація фракції «Рух-1» — після всіх заяв керівництва парламенту про недоцільність «брунькування» і пов’язані з цим проблеми — розводить колишніх соратників-державників ще далі. До речі, реєстрація, зроблена з очевидними порушеннями регламенту (партійна фракція може бути тільки на базі партії, а партії «Рух-1» не існує) — може мати вельми цікавий розвиток. Якщо комусь спаде на думку подати до Конституційного суду, то все стане на свої місця, а Чорновіл з вірними йому членами залишиться без парламентської структури. При цьому керівництво ВР буде ніби абсолютно ні при чому.
А повертаючись до теми, можна припустити, що пану Чорноволу в пропагандистських цілях навіть вигідно, якщо питання про МПА цього разу пройде. Провину за це він покладе на «розкольників», які ослабили державницькі позиції. І якщо В’ячеслава Чорновола взагалі не виявиться в залі під час розгляду питання про МПА — під приводом, наприклад, необхідності підготовки до свого з’їзду — то це буде цілком логічно і передбачливо. У зв’язку з цим стримана впевненість Юрія Костенка — «питання не пройде» — здається дещо зайвою. Припущення нового лідера Руху, що «Громада» вже не грає з лівими» і тому розклад сил змінився, уявляється оптимістичною помилкою. Якщо виходити з думки Олександра Єльяшкевича про те, що «це питання про МПА, яке розколює зал, — одна з технологій, що дозволяє керівникові держави діяти за принципом розділяй і володарюй» — то де саме і з ким перебуває одна частина «Громади» чи інша особливого значення для результату не має.
Хоча Дмитро Табачник, наприклад, вважає, що позиція віце-спікера Медведчука про необхідність вступу в МПА якраз і полягає в прагматичному прагненні «погасити можливі розколи в залі задля конструктивної взаємодії фракцій». При цьому п. Табачник не виключив, що «одним з чинників домовленості» міг бути обмін голосів лівих «по виборах у Києві» на правоцентристські голоси «по МПА»... Рухівець Геннадій Удовенко, до речі, якраз не може зрозуміти «незрілості позиції центристів»: вони не бачать загрози національній безпеці України, що йде від вступу в МПА. Це — перший крок для відтворення Радянського Союзу в тій або іншій формі».
Ну і, нарешті, як підсумок. Представник Президента Роман Безсмертний упевнений, що «ситуація в парламенті після здачі Лазаренка за розкладом не змінилася». Здається, п. Безсмертний вимовив це з жалем як приватного, так і загального характеру... А за МПА, за його прогнозами, проголосує 240 — 245 парламентаріїв.
