У протеже Президента України — великі проблеми

Сьогодні у російській столиці мав відкритися саміт керівників держав — членів Співдружності. Прихильники збереження цієї фактично не діючої організації покладали на цю зустріч великі надії. Адже після знаменитого кишинівського саміту, на якому було констатовано кризову ситуацію в СНД, відбулася лише одна московська зустріч, на якій також не вдалося дійти згоди. Єдиним серйозним результатом попереднього саміту можна вважати рішення про призначення виконавчим секретарем Співдружності відомого російського бізнесмена Бориса Березовського, який відразу ж повідомив про свої наміри реформувати СНД. Напередодні березневого саміту Березовському вдалося умовити погодитися з його реформами навіть таких своїх опонентів, як президент Білорусі Олександр Лукашенко та президент Узбекистану Іслам Карімов. Здавалося б, усе свідчило про те, що саміт має пройти за умов майже повного порозуміння президентів, а «реформи Березовського», сенс яких зводиться до перетворення СНД в організацію економічної взаємодії колишніх радянських республік, мають стати дороговказом майбутнього Співдружності.

І раптом саміт переносять на невизначений термін — нібито на березень. Переносять несподівано для самого Березовського, який дізнається про те, що московської зустрічі не відбудеться, з повідомлень ЗМІ. Переносять так, щоб не було сумніву в тому, хто є ініціатором перенесення: реформування СНД доручають доопрацювати урядам…

Ясна річ, що Співдружність стала заручницею боротьби між Євгеном Примаковим і Борисом Березовським. Як відомо, посада виконавчого секретаря СНД — єдина офіційна позиція бізнесмена. Свого часу Анатолій Чубайс та Борис Нємцов доклали чимало зусиль, щоб усунути Березовського з посади заступника секретаря Ради безпеки Російської Федерації. Однак на це усунення треба було дістати згоду тільки одного президента — Бориса Єльцина. Для того, щоб усунути Березовського, нині потрібно, щоб погодилося 12 президентів. Єльцина, знову-таки, неважко буде умовити: вже на попередньому саміті російський президент без захвату поставився до ініціативи свого українського колеги висунути Березовського. У кулуарах люди з оточення Єльцина не приховували свого роздратування й підкреслювали, що Леонід Данилович підклав Борису Миколайовичу велику свиню. Однак де гарантія, що сьогодні ті президенти, що погоджувалися із призначенням Березовського, легко погодяться з його усуненням?

Єдина реальна для опонентів можливість усунути Березовського — це довести президентам, що вони можуть посваритися навіть не з Єльциним, а з Примаковим. Як відомо, на пострадянському просторі шириться думка, що надалі доведеться мати справу саме із Євгеном Максимовичем і тому не варто його ображати. Однак поки що всі версії усунення Березовського під великим знаком питання хоча б тому, що ніхто не може достеменно сказати, якою буде політична вага Березовського на момент проведення саміту, чи не виникнуть на той час проблеми у самого Примакова тощо. Адже й Борис Абрамович, і Євген Максимович — чиновники при дворі непередбачуваного Бориса Миколайовича. А як він буде себе почувати на момент зустрічі? Ще одне питання…

Принаймні кандидатури можливих наступників Березовського на посаді виконавчого секретаря СНД у кулуарах навіть не обговорюються: всі розуміють, що до саміту ще треба дожити... Отже, виходить, Борис Абрамович вибрав для себе достатньо зручну посаду — таку собі довгограючу...

Москва

КОМЕНТАР

Перший заступник директора Інституту українсько-російських відносин Анатолій ГУЦАЛ:

— Доля Бориса Березовського зараз — у руках Росії. І те, що Дума фактично одноголосно — 314 голосів «за» — ухвалила звернення долав держав СНД із закликом зняти його з поста виконавчого секретаря Співдружності, означає, що Березовський став розмінною монетою у політичній грі, яку влада грає всередині Росії. Але паралельно у Москви є реальні інтереси — хоча б формально зберегти СНД. І саме зараз, коли вона переживає серйозну кризу, й назріла потреба її реформувати.

Доля Березовського, ясна річ, у руках не Думи, а президентів держав СНД. І значною мірою — російського прем’єра Євгена Примакова. І хоч Євген Максимович не палає любов’ю до Бориса Абрамовича, я думаю, що Березовський потрібен Росії для збереження СНД. І Примаков гратиме на здатності Березовського до виживання й нестримному прагненні залишатися на вершині влади для збереження структур СНД. Якщо дивитися з цієї точки зору — Березовський залишиться. Симптомом цього стала недавня заява російського міністра у справах СНД Бориса Пастухова, котрий заявив недавно, що голові виконавчого комітету слід надати додаткові права, в тому числі право координувати міжнародне співробітництво. Що це, як не реверанс у бік Березовського. Отже, виходячи з раціональних міркувань, інтересів Росії, Березовський мусив би залишитися. Але російська політика часом абсолютно ірраціональна...

Олександр МАРТИНЕНКО, прес-секретар Президента України:

— Остаточне рішення щодо кандидатури виконавчого секретаря СНД може бути ухвалене тільки на засіданні Ради глав держав Співдружності. Жоден із парламентів країн Співдружності у цьому процесі не бере участі. Звернення Держдуми про відставку з посади виконавчого секретаря Бориса Березовського, можливо, розглядатиметься Радою глав держав СНД, чиє засідання планується на березень. Українська сторона поки не дала своєї відповіді щодо цього питання — воно зараз розглядається.