Вибори до Нацради: за полiтичною ознакою?
У вівторок Верховна Рада ухвалила постанову «Про діяльність Кабінету Міністрів щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства і розвитку інформаційної сфери в Україні». Вона визнала її незадовільною.
За коментарями «День» звернувся до голови Нацради з питань ТБ й РМ Віктора Петренка:
— Мені здається, — сказав Вiктор Михайлович, — що визнання ВР діяльності Кабміну в інформаційній сфері незадовільною — це більшою мірою емоції та бажання провести новий перерозподіл інформаційного простору.
— Як ви ставитеся до створення нової слідчої комісії в інформаційній сфері?
— Коли ви пам'ятаєте, першу слідчу комісію також створювали з вельми шляхетних поривань і з цілком конкретного приводу: розібратися з перекомутацією національних каналів. Однак ті, хто був зацікавлений у нагнітанні обстановки, хто хотів бачити Нацраду більш кишеньковою, взялися за проблему і ширше, і глибше, і кінець-кінцем підняли стільки матеріалів, що не змогли в них розібратися. Бо не були професіоналами в телебаченні. Їхні дуже сирі пропозиції ухвалила ВР, але їх так і не було реалізовано: жодної з тринадцяти!
Характерно, що ті, хто був у тій комісії, тепер балотується в новий склад Нацради. До речі, хочу зауважити: якщо порівняти сумарний професійний рівень попереднього складу Нацради (двоє професорів, кілька членів-кореспондентів і академіків, заслужених діячів мистецтв тощо) і декого з тих, кого підтримує нині профільний комітет ВР, то це небо і земля. Якщо ми обиратимемо в члени Нацради тільки за політичною ознакою і забуватимемо, що в ній повинні бути професіонали, то дуже просто розвалити такий тендітний організм, як телерадіопростір України.
Правильно, що в постанові парламенту говориться про обмеження повноважень Держкомзв'язку стосовно видачі ліцензій телерадіокомпаніям на право користування частотами — це функції Нацради.
— Якими, на вашу думку, повинні бути функції Міністерства інформації?
— Я, була б моя воля, і не створював би Мінінформ тоді, коли його створювали. Та коли вже створено й воно має свої напрацювання, не можна його різко ліквідувати. Справді, реєстрацію й контроль над друкованими ЗМІ також можна було б покласти на Національну раду, перейменувавши її на Нацраду з питань видавництва, радіо й телебачення. Це було б логічно. З газетярами сьогодні ніхто не працює, вони кинуті. Чи може займатися приватними виданнями державна, кабмінівська структура? Ні, це їй не належить. А Нацрада, підпорядкована і ВР, і уряду, — може. Проте комусь це не вигідно. Скажемо прямо, сьогоднішня структура управління інформаційним простором України не оптимальна.
