Чи стане Рух «нормальною» партією?

Роман Зварич, який відмовився коментувати внутрішньофракційні інтриги й деталізувати фактуру конфлікту, все ж таки на прохання кореспондента «Дня» оцінив тенденцію: «Пішли, на мою думку, здорові процеси. Фракція намагається розібратися: чи мають під собою грунт серйозні нарікання на дуже низький у нас рівень демократичності. Можливо, корінь в іншому. В тому, що в Україні називають менталітетом такого рядового рухівца, який вийшов з мітингового стилю ведення політичної діяльності. А тепер стоїть перед необхідністю перерости цей інфантильний етап розвитку політичної партії і перейти до нормальної партії. Такої, яка зможе стати класичною опозицією в державі, якій не треба буде до слова «опозиція» приклеювати якісь химерні ярлики — конструктивна, м’яка, жорстка тощо. Тобто поводитиметься як нормальна політична партія, в якій принципи прагматизму переважують зашореність якоїсь ідеології».

Як відомо кореспондентові «Дня», 31 з 48 членів фракції виступив проти політики Чорновола. Проти авторитаризму лідера та його загравання з владою — це, так би мовити, загальне місце. Але, можливо, пошук відьом серед своїх та шпигуноманія — це вже те, що призвело до конкретних, цілком програшних рішень партії. У глибинах її керівних органів, наприклад, серйозно прораховували, що, коли кандидатом у Президенти пустити Юрія Костенка, то при третьому-четвертому місці в першому турі, його голоси у другому будуть віддані Євгенові Марчуку. А ось якщо третє-четверте місце посяде Геннадій Удовенко — то, зрозуміло, не Марчукові, а Леоніду Кучмі. Те, як лідер Руху віртуозно «відсунув» Костенка на користь Удовенка — загальновідомо. У чому ж виграш партії? Тільки в тому, що цю невдячну роботу — ще раз «обслужити» Президента — лідер Руху на себе не взяв. Він не збирається згортати свою політичну кар’єру.

І тепер, зважаючи на бунт на фракційному кораблі, можна передбачити подальші дії партійного вождя. Не виключено, що крайові організації (достатньо дев’ятьох) зажадають від центрального проводу скликати позачерговий з’їзд. Оскільки у Руху попереду другий етап з’їзду в запасі, завдання спрощується: цілком можлива його трансформація в надзвичайно-позачерговий. В’ячеслав Чорновіл внесе на порядок денний формування нових органів партії. З вищого керівництва виведуть бунтівників — вірогідно, таких, насамперед, як Червоній, Федорин та інших розчарованих вождем. А потім весняний з’їзд укотре пролонгує повноваження свого голови, які мають закінчитися в грудні 1999-го, ще на два роки. Хоча, як сказав прес-секретар Дмитро Понамарчук, з’їзд зможе внести поправки в статут і обрати пана Чорновола на п’ять років. Постає тільки одне запитання — чому не довічно?

Оскільки В’ячеслав Чорновіл перебуває в Запоріжжі, кореспондент «Дня» попросила голову секретаріату НРУ Богдана Бойка прокоментувати ситуацію у фракції і партії. «У нас є мораторій на ці речі, я відповідати вам не буду», — заявив пан Бойко. Ну що ж, це також відповідь.

Продовження теми на сторінці "Подробиці"