Корекція зору в нефахівців — згубна для очей
На думку доцента кафедри захворювань очей Медичної академії післядипломної освіти Наталі Денисюк, найбільшу небезпеку для населення України сьогодні становлять... контактні лінзи. Якщо їх короткозорому або далекозорому пацієнтові підбирає не фахівець, або ж ця продукція несертифікована.
За даними фахівців, лише в Києві продажем цього пристосування для поліпшення зору займаються понад 300 всіляких «точок». Така кількість передбачає неабиякий попит. І він є, оскільки очі виявилися в техногенному світі надто вразливим органом.
А офіційно на українському ринку зареєстровано лише дві закордонні фірми, які виробляють контактні лінзи — «BHUSCH&LUBM» і «WESLEY-JESSEN PBH». Відповідно, лише вони, та ще державні спеціалізовані установи забезпечують свої представництва кваліфікованим персоналом. Але значна кількість практикуючих лікарів вбачили в контактній корекції можливість додаткового заробітку. Не одержавши спеціалізації, вони надають допомогу, яка нерідко перетворюється на «ведмежу», оскільки призводить до ускладнень.
Думку Н. Денисюк, яка визнана одним із провідних українських фахівців з контактної корекції зору, поділяє й Галина Степанюк, заступник начальника управління — начальник відділу організації спеціалізованої медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я, і професор Микола Сергієнко, головний офтальмолог України, член-кореспондент Національної академії наук. Вони вважають, що створення державного Центру з контактної корекції — справа нагальна. До його компетенції мають увійти ліцензування та методичне навчання всіх, хто хоче працювати в цьому напрямку.
А поки що контактна корекція зору, ефективність якої в усьому світі давно вже стала прописною істиною, в нашій країні залишається такою собі «річчю в собі», де є місце не лише для кваліфікованих лікарів, а й просто для пересічних спритників.
№236 09.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
На думку доцента кафедри захворювань очей Медичної академії післядипломної освіти Наталі Денисюк, найбільшу небезпеку для населення України сьогодні становлять... контактні лінзи. Якщо їх короткозорому або далекозорому пацієнтові підбирає не фахівець, або ж ця продукція несертифікована.
За даними фахівців, лише в Києві продажем цього пристосування для поліпшення зору займаються понад 300 всіляких «точок». Така кількість передбачає неабиякий попит. І він є, оскільки очі виявилися в техногенному світі надто вразливим органом.
А офіційно на українському ринку зареєстровано лише дві закордонні фірми, які виробляють контактні лінзи — «BHUSCH&LUBM» і «WESLEY-JESSEN PBH». Відповідно, лише вони, та ще державні спеціалізовані установи забезпечують свої представництва кваліфікованим персоналом. Але значна кількість практикуючих лікарів вбачили в контактній корекції можливість додаткового заробітку. Не одержавши спеціалізації, вони надають допомогу, яка нерідко перетворюється на «ведмежу», оскільки призводить до ускладнень.
Думку Н. Денисюк, яка визнана одним із провідних українських фахівців з контактної корекції зору, поділяє й Галина Степанюк, заступник начальника управління — начальник відділу організації спеціалізованої медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я, і професор Микола Сергієнко, головний офтальмолог України, член-кореспондент Національної академії наук. Вони вважають, що створення державного Центру з контактної корекції — справа нагальна. До його компетенції мають увійти ліцензування та методичне навчання всіх, хто хоче працювати в цьому напрямку.
А поки що контактна корекція зору, ефективність якої в усьому світі давно вже стала прописною істиною, в нашій країні залишається такою собі «річчю в собі», де є місце не лише для кваліфікованих лікарів, а й просто для пересічних спритників.
№236 09.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
