Країна парагвайських шпигунів
12 вересня, 00:00
Коли Білл Клінтон не тільки прийшов до суду, а ще й зізнався у своїх гріхах,
я його став поважати (хоча демократів не люблю). Коли ж тижня колишній
російський прем'єр Черномирдін публічно відмовився від другої спроби «попрем'єрити»,
пояснюючи це бажанням не сприяти поглибленню кризи, мені стало образливо,
тому що такий гідний вчинок здійснив політик із зовсім сусідньої країни.
Чомусь відразу пригадався недавній судовий процес нашої газети із главою
АП, коли ми стали винними в тому, що розповсюдили його слова, сказані у
присутності багатьох свідків. Незважаючи на відео- й інші записи, виявилося,
що Кушнарьов не говорив того, що всі почули. Ну й гаразд.
Минулий тиждень був дуже активним. У парламенті були заявлені всі можливі
варіанти вирішення кризи: відставка уряду, Президента, дострокові вибори,
ліквідація президентства як інституту і чомусь ліквідація Конституційного
Суду. Остання установа вже точно невинна в кризі й пропозиція ліквідувати
її заодно з усіма чомусь нагадала сталінські процеси, коли комуністи не
просто винищували одне одного, а й (з якихось малозрозумілих мені естетських
міркувань) вигадували одне одному вину, яка перехоплювала дух, на кшталт
шпигунства на користь Парагваю. От і КС — такий собі парагвайський шпигун,
тобто в чомусь винен, але вже точно не в тому, в чому звинувачений.
Минулого тижня з'явилося два нових «парагвайці» — кандидат у Президенти
Бойко і кандидат у президенти Мартиросян. Звичайно, другий значно «парагвайськіший»
від першого: Бойко хоч репрезентує рухівську партію і може виправдати свою
участь у президентській гонці партійними інтересами, а пана Мартиросяна
може виправдати хіба що колоритність його особистості. Іншими словами,
обидва кандидати явно не мають наміру бути президентами. І справжнє питання
звучить так: навіщо ж тоді?
Утвердившись у думці, що довкола змова, я почав виявляти парагвайських
шпигунів на кожному кроці. Як вам, наприклад, така інформація: однією з
головних перешкод у реалізації міжнародного плану «Саркофаг» (на Чорнобильській
АЕС) є... розмитнення вантажів! Тільки шпигуни могли вигадати таку митницю!
Або аргументик проти скасування смертної кари — в нас засуджених до довічного
ув'язнення ніде тримати (а так ми ув'язнених відстрілюємо, в'язниці звільняються,
ми туди нових садимо, відстрілюємо і т. д.). От і обмовились, панове парагвайці!
Ви явно хочете нас мучити і самим тут мучитися!
P.S. Усе викладене вище до реального Парагваю стосунку не має, як
i в 1937 р.
№174 12.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
