– Володимире Яковичу, на тлі розмов про необхідність скорочення державного апарату раптом створюють додаткову структуру. З якою метою?

– З тією, що держбюджет щороку недоотримує приблизно 1 млрд. грн., і необхідним є суворий державний контроль за спиртовою, винно-горілчаною й тютюновою продукцією. Ця одна з головних статей державного доходу чомусь залишилася без державного «нагляду». Візьмімо для прикладу досвід США: там є і приватні, і державні алкогольні й тютюнові підприємства, але їх контролюють держслужби, які стоять на рівні податкової.

– Отже, в Україні за цією аналогією створено ще одну «поліційну» службу? Хто ж виступив ініціатором створення Монопольного комітету?

– Державна податкова адміністрація, Микола Азаров, зокрема, подав доповідну записку Президентові, змалювавши стан справ у галузі.

– Після чого, слід вважати, і з’явився президентський указ про умови приватизації лікеро-горілчаних підприємств. Як ви розцінюєте його появу?

– Вважаю, що цей документ запізнився років на чотири. І як результат ми сьогодні маємо «тінізацію» найдохідніших державних галузей.

– А чи не думаєте ви, що цей указ і комітет як інструмент його виконання дадуть змогу встановити тотальний контроль над галуззю з метою використовувати її доходи на президентську кампанію 1999 року?

– Я не вбачаю тут ніякого політичного підтексту: питання про створення Монопольного комітету стоїть уже 2 роки...

– Тим паче реальним видається припущення, що стільки часу зволікали, а напередодні виборів-99 раз-раз — і створили.

– По-перше, до президентських виборів ще рік із гаком, тож я не зв’язував би прямо ці дві події. Це пов’язано з ситуацією в сфері торгівлі спиртом, горілкою, сигаретами, погіршеною постановою ВР 1992 року, яка дозволила приватне виробництво самогону, домашнього вина.

– Володимире Яковичу, а як ви поясните, що спершу було оголошено широку приватизацію в сфері винно-горілчаного й тютюнового виробництва, а тоді держава схаменулась і запровадила монополію?

– Мусить бути державний контроль за продуктом виробництва, державне регулювання однієї з найдохідніших галузей. І завдання нашого комітету полягає в тому, що, якої форми власності не було б підприємство, держава зобов’язана забрати в нього готовий продукт і розпоряджатися ним так, аби він давав дохід у бюджет, а не тіньовикам. А саму схему, тобто як цю продукцію забрати, розрахувавшись із заводом, і потім довести її до споживача, сьогодні розробляє наш комітет.

– А що означає «забрати» в підприємства готову продукцію? Експропріювати, чи що?

– Ніхто не говорить про якісь насильницькі методи вилучення. Купити! Але проконтролювати. Нагадую ще раз: власність на засоби виробництва може бути різною (я загалом за те, аби все було приватним, мало господаря), а отриманий продукт — тільки державним. Інакше ми й далі залишатимемося свідками безмір’я на алкогольно-тютюновому ринку України.

– Володимире Яковичу, але ж підвищення акцизів на винно-горілчані й тютюнові вироби вдвічі стимулювало збільшення контрабанди. Інакше кажучи, те саме безмір’я, з яким ви збираєтеся боротися?

– Тут зачеплено інтереси не тільки внутрішнього, а й зовнішнього ринку. А в нас, між іншим, найнижчі акцизи: у Польщі, приміром, акциз на горілку становить 11 екю, а в Україні — лише 3 екю. Це сприяє розвитку контрабанди. Вважаю, що слід закрити кордони, перекривши шляхи ввезення алкоголю й тютюну ззовні. Ми випускаємо цілком достатню кількість винно-горілчаної продукції. Слід активніше захищати внутрішній ринок і вітчизняного виробника.

– А як ваше відомство збирається боротися з контрабандою, сплеску якої, безсумнівно, маємо чекати слідом за підвищенням акцизів?

– Для початку плануємо запровадити голограмне покриття акцизної марки — це підвищить ступінь захисту лікеро-горілчаної й тютюнової продукції.

– Акцизну марку можна наклеїти на пляшку горілки, пачку сигарет. А як бути з цистернами спирту — либонь це основне джерело нелегальних доходів?

– Тут ми збираємося використати ноу-хау одного з донецьких підприємств: систему «Пеленг», для супроводження цистерн за допомогою космічного зв’язку.

– Однак ви самі кажете, «що складніші замки, то розумніші злодії». Отже, знайдуться й контрзаходи?

– Уже сьогодні в деяких міністерствах і відомствах плетуть інтриги проти створення Монопольного комітету. Відчувається й тиск тіньових угруповань. Я більше ніж переконаний: положення про статус і функції нашого комітету «уточнюватимуться» й «коригуватимуться», себто робитиметься все можливе, аби й далі безкарно «доїти» прибуткову галузь. Вважаю, передусім необхідно зміцнити законодавчу базу. Ми підготували для розгляду парламентом низку законопроектів: про алкоголь, про тютюн, про захист вина від фальсифікації тощо.