Александр КВАСЬНЄВСЬКИЙ: Добре знаю Україну як турист, але вперше її відвідаю як офіційна особа

20 травня 1997 року розпочинається офіційний візит президента Республіки Польща Александра Квасьнєвського в Україну. Напередодні цієї поїздки голова польської держави дав інтерв'ю акредитованому в Польщі власному кореспондентові газети "День" Віктору Авдєєву.

- Чи міг би пан президент представити українському суспільству позицію Польщі щодо розширення НАТО, дати оцінку ставлення України до цього?

- Польща вважає, що розширення НАТО - це результат тих процесів, які почалися в Європі 1989 року - розпаду Варшавського договору, ліквідації берлінського муру, об`єднання Німеччини, отримання незалежності державами, які були республіками Радянського Союзу. Ми переконані, що цей процес ще не закінчився. Один із наступних його етапів - будівництво спільної Європи, розширення НАТО. Сподіваємося, що 1997 рік буде для нас вирішальним, бо Польщу запрошено на зустріч на найвищому рівні для переговорів про членство в НАТО.

Україна ж свою концепцію участі в системі європейської безпеки ще не визначила. Однак в останні місяці ми зауважили певну еволюцію поглядів щодо безпеки України. Із задоволенням відзначаємо, що в ставленні до розширення НАТО Україна посіла цілком визначену позицію: розуміє наше бажання увійти до альянсу, а ми в свою чергу підтримуємо позицію України. Я завжди відстоюю думку, що якщо Україна не буде членом НАТО, то вона повинна мати угоду, таку як та, що зараз готується між НАТО та Росією. Україну в жодному разі не може бути виключено з переговорів про спільну систему європейської безпеки. Вважаю, що Україна, навіть не входячи до НАТО, повинна відігравати важливу роль в Партнерстві заради миру, інших формах забезпечення європейської безпеки.

Коли Україна ввійде до європейських структур, у першу чергу залежить від вашої країни. Вас чекає, і не тільки серед політичних еліт, а й у цілому суспільстві, поважна дискусія про те, як ви уявляєте собі участь суверенної і незалежної України в системі безпеки, системі економічних зв`язків об`єднаної Європи. Це залежить від того, інтеграція в яких напрямках стане пріоритетною для вас - із країнами СНД, центральною Європою чи ЄС. Але кожну концепцію України, яку буде пов`язано з Польщею, з країнами Центральної, Західної Європи, НАТО, ми будемо підтримувати.

- При кожному закордонному візиті, при зустрічах із політиками інших країн Ви намагаєтеся відстоювати інтереси України на міжнародній арені. Які мотиви таких кроків польської держави та її президента?

- Якщо йдеться про мою активність, то вона грунтується на переконанні, що той історичний момент, який наступив, дає великі шанси й Україні, й нам, і всій Європі. Великі імперії, які трактували менших партнерів - Польщу або Україну - як інструменти своєї політики, вже ніколи не відродяться. Думаю, що незалежна Україна може відігравати таку, як їй належить, роль. Європа - це континент, де більшість країн середні та малі, і ми маємо бути впевнені, що великі держави не ухвалять жодного рішення, не рахуючись із нами.

З Україною ми сусіди й нині маємо шанс відкрити нову сторінку співпраці, хоча історія наших стосунків драматична. Про деякі з них ми скажемо в декларації, яку разом з президентом Леонідом Кучмою маємо намір підписати в Києві. Проте найголовніше - те, що ми разом збудуємо наше майбутнє. Нині Польща, виступаючи в ролі адвоката України, допомагає їй входити на міжнародну арену, показує нові перспективи співпраці. Від цього залежить наше економічне співробітництво. А воно вже досить відчутне - обсяг товарообігу між нашими країнами становить $1,5 млрд. Договір про вільну торгівлю між Україною та Польщею може прискорити входження України до ЦЕФТА. Від початку створення цієї організації існують дві умови вступу до неї: по-перше, країна-кандидат має підписати угоду про співдружність з ЄС, а по-друге, має відповідати вимогам Всесвітньої торговельної організації. Для отримання позитивного результату при розв`язанні обох проблем Україна має докласти певних зусиль. А наш договір про вільну торгівлю буде прискорювати ці процеси.

- Разом із Вами в Україну їдуть понад 50 польських бізнесменів, які хочуть співпрацювати з українськими партнерами. Як уважає один із провідних польських спеціалістів в галузі співпраці з країнами СНД професор Варшавського університету Марек Костшевський, наше майбутнє - в поглибленні інтеграції, яка немислима без інвестицій.

- Професор Костшевський має рацію. Ми досягли високого рівня товарного обміну. І це зрозуміло, бо в торгівлі ефект досягається найшвидше. Зараз перед нами постають нові завдання. Наприклад, планується організувати в Харкові спільне виробництво польського комбайну "Бізон". Мені здається, що виготовлення в Україні не дуже дорогих "Бізонів" може відкрити не тільки український, але й білоруський та російський ринки.

Зараз ми разом із прем`єр-міністром Польщі Влодзімєжем Цімошевичем виступили ще з одною ініціативою. Ми ведемо багато розмов із західними партнерами, щоб вести спільну діяльність на третіх ринках. Маємо насамперед на увазі Україну. Це означає, що польські фірми, які мають спільні проекти з французькими, німецькими, американськими партнерами, планують частину замовлень виконувати з допомогою українських підприємств.

- Економічна співпраця неможлива без роботи поляків в українських фірмах і навпаки. З працевлаштуванням в Україні у поляків немає жодних проблем. Зате українцям навіть за умови, що польська фірма хоче взяти їх на роботу, отримати дозвіл надзвичайно важко. Чи не краще тут було б запровадити такі ж правила, які існують при розв'язанні цієї проблеми між Польщею та Німеччиною: щороку визначається квота польських спеціалістів, що можуть працювати в німецьких фірмах?

- Я переконаний, що цей обмін спеціалістами надалі буде розвиватись активніше. Мешкаючи у варшавській дільниці Вілянув і гуляючи з собакою, я чув на будовах, що були поруч, частіше російську та українську мови, ніж польську. Проте ми починаємо тільки набувати досвіду в працевлаштуванні в Польщі іноземців, бо понад 50 років це не практикувалося. А зараз це поступово налагоджуємо. Я вважаю це надзвичайно важливою проблемою, яку має бути розв'язано на урядовому рівні. Ми повинні знайти якусь небюрократичну формулу і ліквідувати те, що сьогодні для українських працівників є ходінням по муках. Не тільки бюрократію, а й можливість легкої корупції, коли чиновник за "залагодження" справи отримує якісь додаткові гроші.

- Якщо б Ви відвідували Україну не як голова держави, а як особа приватна, то в якому куточку нашої країни хотіли б побувати?

- Хочу, щоб мене не вважали особою, яка зовсім не знає України. Я вперше їду в Україну як офіційна особа. Зате я відвідував вашу країну кілька разів як турист. Сентиментальне ставлення викликає в мене Одеса та її мешканці. В цьому місті панує особливий клімат взаємин між людьми. Я знаю Київ, добре знаю Львів, який так глибоко пов`язано з польською традицією та історією. У Рівному залишилася частина моєї родини - найстарше покоління. Батько моєї дружини народився на Волині. Одне з найчудовіших місць, які є в Україні, - Крим. Умови для відпочинку там - узбережжя, клімат, готельні об`єкти - цілком можуть конкурувати із середземноморськими курортами Іспанії, Франції. Треба лише все добре представити, зуміти "продати". В Україні я завжди зустрічав дуже доброзичливих людей, - сказав посміхаючись Квасьнєвський.

Варшава