Бойовий потенціал української армії зменшується швидше, ніж її чисельність.

На початок 1997 року Збройні Сили України нараховували у своєму складі 370 тисяч 847 військовослужбовців. Про ці показники Центр верифікації ЗС України повідомив днями інші країни-учасниці Договору про звичайні збройні сили в Європі. Щорічний обмін інформацією у військовій галузі є однією з вимог цього документа, укладеного в листопаді 1990 року державами НАТО та колишнього Варшавського пакту.

За даними Центру верифікації ЗС, левову частку українського війська становлять Сухопутні війська, в яких служать 161 556 осіб. У Військово-повітряних силах - 78 300. У Силах протиповітряної оборони країни разом з особовим складом авіації ППО - 46 136. Військово-морські сили наземного базування мають 1262 військовиків. У складі центральних штабів та командно-штабних органах різного рівня проходять службу 1910 осіб. Військові формування, частини та інші організації центрального підпорядкування нараховують 81 683 чоловік в одностроях.

Переживши обвальне скорочення, армія України сьогодні однак серед усіх сусідів поступається чисельністю лише війську Росії та збройним силам Туреччини. Російська Федерація нині має під зброєю 1 мільйон 700 тисяч військовослужбовців, а до кінця року згідно з нещодавнім президентським указом російське військо буде скорочено на 200 тисяч осіб. Збройні сили Туреччини нараховують понад 800 тисяч вояків.

Але можливості армій вимірюються не лише кількістю особового складу. За висновками фахівців Національного інституту стратегічних досліджень, якщо в Україні не будуть збільшені витрати на потреби національної оборони, то через три роки бойовий потенціал української армії становитиме лише 20 відсотків від того рівня, які Збройні Сили країни мали в 1992 році, не враховуючи потенціал ядерної зброї. Сьогодні, порівняно з 1992 роком Україна скоротила своє військо вдвічі.