Аня ПЕЛИПЕНКО й Марчін МРОЧЕК: У нас ідеальна сумісність!
Ця пара — одна з найбільш життєрадісних на проекті «Танці з зірками-3». Обоє молоді, повні енергії та ідей. І це відображається на їхніх танцях — таких же запальних і яскравих. Їхні «левеня і черепаха» підкорили глядачів «1+1» своєю безпосередністю, навіть дитячістю. А квікстеп iз «роздвоєнням» отримав найвищі оцінки суддів. Знайомтеся — Марчін МРОЧЕК і Аня ПЕЛИПЕНКО!
— Ви постійно жартуєте. Тренування проходять також весело?
Аня: Ми з Марчіном обоє темпераментні й дуже багато веселимося, це правда. Я вірю в прикмети і гороскопи. За знаком Зодіаку я — Скорпіон, а Марчін — Рак. У нас із ним ідеальна сумісність. Але на тренуваннях все проходить трохи по-іншому. Це на Максима моє слово дуже сильно впливало. Він не вмів танцювати, і якщо я щось казала робити, то це не обговорювалось. Марчін поводиться не так. Він уже вміє танцювати, знає щось, уявляє, як і що можна зробити. Тому в нас із ним часто відбуваються дискусії на тему: «як, чому і навіщо». Він мені розповідає, ЯК це треба робити, а я йому — як це ТРЕБА робити.
Марчін: Насправді я просто дуже впертий. І моя польська партнерка Едіта це знала. Коли я говорив їй, що не хочу робити якісь рухи, тому що вони мені не підходять, то вона не примушувала мене їх робити. Аня — вона така ж уперта, як і я! Вона мене дотискає, примушує пробувати те, що вважає за потрібне.
— А перше враження у вас яке було одне про одного?
Марчін: Я вперше побачив виступи Ані в записі, коли вже знав, що вона буде моєю партнеркою. Але для мене не було важливо, яка у неї зовнішність. Я дивився, як вона танцює. І я побачив, що вона дуже хороша танцівниця, я й зараз так вважаю. Мені дуже важливий був її характер, адже від цього прямо залежав результат наших тренувань. І я дуже радий, що і за характером ми підходимо один одному.
Аня: Я також до знайомства дивилася в записі всі виступи Марчіна, всі щоденники, інтерв’ю. Все про нього дізналася і дуже чекала зустрічі. До аеропорту навіть приїхала з хлібом-сіллю. Було дуже весело!
— Ви на минулому ефірі підкорили публіку своїм квікстепом із двома Мрочеками. Кому спала на думку така ідея?
Аня: У цього номера є дуже цікава передісторія. Справа в тім, що Марчін і Рафал одного разу мене розіграли таким же чином. Я знала з самого початку, що у Марчіна є брат-близнюк. Але він мене з ним не знайомив. А коли я питала, наскільки вони схожі, Марчін відповідав: «Та ми не схожі зовсім!» І ось одного разу на репетиції у Варшаві я чекаю Марчіна. Тут він заходить, я йому: «Привіт! Чому так довго? Час починати». Він проходить. Тут відчиняються двері до зали й заходить... другий Марчін. Знаєте, на мить мені стало недобре якось. Виявилося, що першим зайшов якраз Рафал. Все це ми обіграли у квікстепі.
Марчін: Рафал дуже добре танцює. Він також брав участь у польських «Танцях з зірками», у третьому сезоні, і зайняв перше місце. А зараз він бере участь у польських «Танцях на льоду», де також лідирує!
— Я бачу, ви спілкуєтеся виключно польською?
Марчін: Спочатку це для нас було проблемою. Аня мені хотіла щось сказати, я не розумів. Через це складно було зрозуміти одне одного. Але зараз ми вільно спілкуємося польською.
Аня: Я польську вивчила тижнів за три. А спочатку ми з Марчіном спілкувалися п’ятьма мовами: англійською, російською, польською, українською і... мімікою. Коли ми готували на другий ефір «ча-ча-ча», мені довелося пояснювати сюжет нашого мультика «Левеня і черепаха» всіма цими п’ятьма мовами. Тому що Марчін вирішив, що я хочу зробити з нього черепашку-ніндзя! Тому я перекладала йому мультик, аби він розумів, що говорило левеня, а що черепаха. Тепер він називає мене черепахою! Насправді я дуже люблю іноземні мови. І спілкування з Марчіном — це для мене хороша можливість практикувати англійську й вивчити нову для мене польську.
— Ідеєю наступного номера вже можете поділитися?
Марчін: Ми обіграємо ідею «Євро-2012». Я буду болільником збірної України, а Аня — болільником польської збірної. У нас будуть дуже цікаві костюми і цікавий танець. Насправді мені близька футбольна тема. Я дуже люблю футбол, граю за збірну польських зірок. Стежу за іграми вашого «Динамо» і знаю ваших футболістів — Шевченка, Шовковського.
— Перший ефір — які відчуття у вас були, пам’ятаєте?
Аня: Звичайно! Були нерви. Тому що новий партнер, різний менталітет. Зрештою, у них в Польщі були свої правила, у нас свої. Зараз ми вже знаємо, чого чекати одне від одного, а Марчін знає, як проходить наш ефір. Тому між нами вже все набагато спокійніше, стабільніше, цікавіше й веселіше.
Марчін: Не буду приховувати, перед першим ефіром у мене був легкий стрес. Аня правильно сказала, я зовсім не знав, чого чекати від суддів, якою буде реакція публіки. Але я був приємно здивований! Звичайно, у мені боролися різні емоції, але я задоволений першим виходом на паркет. Сподіваюся, що з кожним подальшим виходом, з кожною програмою мені буде легше взяти себе в руки.
— Як проходить ваш день у Варшаві?
Аня: Ранкове тренування, вечірнє. У проміжках я гуляю по крамницях. Бо шопінг — невід’ємна частина жіночого проведення часу!
Марчін: Я ще знімаюся в серіалі «M jak Milosс», у якому зайнятий з 2000 року. Рафал також там зайнятий, ми граємо... братів- близнюків. Я в серіалі — такий собі поважний пан, молодий адвокат, який учиться в університеті на юриста, працює в канцелярії. До того ж він одружений. А в Рафала у серіалі багато романів і багато дівчат. Тому чотири дні на тиждень, з понеділка по четвер, я ще маю бути на знімальному майданчику. Наразі це єдиний мій проект. Від інших я поки що відмовився заради «Танців з зірками» в Україні.
— Марчін, у вас є дівчина Агнєшка. Як вона реагує на присутність Ані?
Марчін: Агнєшка вже пережила польські «Танці», тому нічого нового для неї немає. З Анею вони в хороших стосунках. Можливо, вона, як і всі жінки, трохи ревнує мене. Але не до Ані, а до самих танців, які забирають увесь мій вільний час.
Аня: Агнєшка нормально реагує. Ми з нею познайомилися другого ж дня мого перебування у Варшаві. І спілкувалися англійською чотири години. Вона мені пояснила, що нервує. Тому що в польських «Танцях» багато пар сходилося. А я їй — що у нас із Марчіном це лише робота. Зараз ми спілкуємося, вона навіть дзвонить мені в Київ.
— На цьому проекті є пара, яку ви вважаєте своїми прямими суперниками?
Аня: Чесно кажучи, про таке я взагалі не думаю. Всі дуже хороші, тому щиро переживаю за всіх. Коли щось трапляється, завжди хочеться допомогти.
Марчін: Я під великим враженням від рівня ваших учасників. Але цей рівень мотивує мене тренуватися більше й більше, щоб відповідати. Не буду приховувати, в мене є один два фаворити,але я поки що не скажу, хто для мене є найбільшою загрозою! Тому будемо тренуватися, щоб не було соромно за недоробки...
