Туберкульоз лікує природа

Попри те, що туберкульоз легень починається практично без симптомів і нерідко лікарі його плутають з бронхітом, усе ж коли хвороба починає прогресувати, її не сплутаєш з ніякою іншою. У Олени Власенко кілька років поспіль восени починався кашель. Температури не було ну то й що, коли час від часу покашлює? Коли підхоплювала ГРЗ, кашель посилювався, але жінка пила сиропи, антибіотики, й симптоми відступали. Навіть влітку, після того як полежала на мокрій підстилці на пляжі, починалося покахикування. Кілька днів погріється — пройде. До лікарів якщо й зверталася з ГРЗ чи грипом, відповідно, терапевти лікували гостре захворювання. Одного разу навіть зробила флюорографію легень — лікарі сказали, що все нормально. Кашель її не мучив — так, покашлювала з проміжком у кілька хвилин. Щоправда, постійно. Одного разу восени кашель припинився після того як жінка, прочитавши у якомусь глянцевому журналі «рецепт молодості» (настій із квіток ромашки, безсмертника, чебрецю й інших), взялася пити його саме з «косметичною» метою (їй — 32 роки). Припиняла пити — кашель починався знову...

КІЛЬКА МАЛОЕФЕКТИВНИХ РОКІВ

У 1993-му Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила туберкульоз глобальною проблемою, адже щороку в світі від нього гине 2—3 мільйони осіб. У 1994—1995 роках для боротьби з туберкульозом ВООЗ рекомендувала стратегію DOTS (безпосереднє контрольоване лікування короткими курсами хіміотерапії), яку в Україні втілили у «Загально-державній програмі протидії захворюванню на туберкульоз на 2007—2011 роки». За даними Міністерства охорони здоров’я, торік у нас на обліку стояло майже 500 тисяч осіб, хворих на туберкульоз. Для порівняння, із трьох рівнів, запропонованих ВООЗ Європейського регіону наш — найвищий (разом із Росією, Румунією, Литвою, Молдовою тощо).

Фахівці нас запевнюють, а соціальні месиджі на телебаченні та радіо переконують, що туберкульоз — захворювання виліковне. Але, за даними Держкомстату України, торік смертність від нього становила 22,6 випадку на 100 тисяч населення. Чому? Одна з причин — хіміорезистентний туберкульоз: у туберкульозної палички виробляється імунітет на ліки, відтак вони не дають ефекту. Можливо, й не зовсім етично так порівнювати, але це схоже на те, як у колорадських жуків виробляються антитіла на отруту.

Так трапилося й Оленою Власенко. Майже рік будь-які підозри родичів, що це можуть бути сухоти («по радіо кажуть!» «реклама «небезпека близько» на зупинках!») відкидала категорично: їй врізалося в пам’ять колись прочитане в газеті, що туберкульоз — це хвороба «нижчих прошарків суспільства». Та в своїй неправоті вона переконалася після ще однієї флюрографії, пройти яку пані Олену направили на роботі (менеджер вимагав). Почалося лікування...

— Я лікувалася амбулаторно мікобактеріальними препаратами (ізоніазид, рифампіцин) приблизно три місяці. Їх мені приписали в Київському тубдиспансері. Приходила на огляди... Коли кашель припинився, покинула. Це так неприємно туди приходити і дивитися на біду, з якою лежать у лікарні люди, так неприємно відчувати себе хворою.... Захотілося пошвидше вилікуватися. Але приблизно через півроку — у грудні 2006 — знову розпочався кашель, — розповіла «Дню» пані Марія.

Жінка повторно звернулася в лікарню: їй сказали, що вона не долікувалася і форма її хвороби ускладнилася (у легенях починала утворюватися каверна). Знову приписала хіміотерапію. Вона знову почала лікування, але навіть через місяць покращання було незначним. Вона схудла, до того ж почалися негаразди з печінкою (у шестирічному віці Марія Власенко перехворіла гепатитом).

«Є РОСЛИНИ, СИЛЬНІШІ ЗА АНТИБІОТИКИ...»

Та попри весь песимізм, пов’язаний із туберкульозом, хочеться шукати вихід та знаходити його.

— До мене часто звертаються люди, які лікуються або лікувалися від туберкульозу роки і навіть десятиліття. Їх організм зазнав інтоксикації, тому їх потрібно оздоровлювати: лікувати печінку, підшлункову, сечостатеву й нервову системи, серце, тому що хіміотерапія вибиває з ладу весь організм. Це — складне, проблемне і тривале лікування, — розповів «Дню» лікар-фітотерапевт із 50-річним досвідом, член Асоціації народної медицини Євген Товстуха. — Для печінки та підшлункової залози я використовую настоянку з кореня цикорію, плодів шипшини, горобини, кореневища пирію, квіток безсмертника. Одну столову ложку цих рослин слід подрібнити, залити 0,6—0,7 літрами води, кип’ятити до 10 хвилин, настоювати 4 години і вживати по 50—100 мл 3—4 рази в день за 30 хв. до їжи.

Фітотерапевт зазначає, що лікує й туберкульоз (спиртовими настоянками з бруньок тополі чорної, осики та берези та інгаляціями з цих настоянок). Проте наголошує, що дуже бажано аби його стимуляційне лікування люди приймали разом із лікуванням DOTS. У кожному разі це лікування в пана Товстухи буде індивідуальним (у залежності від форми захворювання) та тривалим — найменше, 1,5—2 роки.

Що дуже важливо, гомеопати наголошують: у народній медицині є рослини з потужним лікувальним потенціалом, правильне застосування яких лікує та виліковує туберкульоз й бронхо-легеневі захворювання: ісландський мох, сосновий пилок, медунка, солодка (як імонустимулююче), кора калини, калган, наперстянка й багато інших. Але, на думку лікаря народного медицини Олександра Зубицького (сина Данила Зубицького), «назвати рослину, яка вбиває паличку Коха — це не сказати нічого».

— Фітоліками можна допомагати кожному хворому, але не потрібно займатися самолікуванням. У кожному випадку потрібно підбирати окрему комбінацію рослин, дозу та курс лікування. Лікування має бути комплексним. Можливо, потрібно буде комбінувати з антибіотиками, — пояснив «Дню» Данило Зубицький. — Туберкульоз — це не гостре захворювання, яке можна вилікувати за кілька днів. Воно тривале, і термін залежить від стадії захворювання. А фітотерапія бажана при будь-яких стадіях цієї хвороби. Особливо гарні результати, коли люди приходять після хіміотерапії — доліковуватися.

За рік Марія Власенко в Євгена Товстухи добре підлікувала внутрішні органи (правда, приймала препарати, приписані народним лікарем, нерегулярно), її перестала турбувати печінка, залікувався й туберкульоз, але не вилікувався. За цей час з’явилися проблеми на роботі.

— Інформація про те, чим я хворію, поширилася на роботі. Колеги почали уникати мене... Я їх розумію, але це так важко. А до того ж образливо через безсилля: лікуюся, а ефект то є, то — його немає. Найважче було, коли керівник поставив мені ультиматум: якщо я за місяць не вилікую туберкульоз, мені звільнять, бо я «розношу заразу». Це був жах: як за місяць можна вилікувати туберкульоз?..

ЛІКИ АКАДЕМІКА ТІМІРЯЗЄВА І БДЖІЛЬНИКІВ

У XIX століття російський вчений, агроном і ботанік Клемент Тімірязєв зацікавився значенням для живої природи такої комахи, як велика воскова міль (Galleria mellonella), вірніше — її личинками. Експерти кажуть, що вони — єдині в природі, хто харчується воском (старими стільниками, просякнутими корисними продуктами бджільництва). У нього були напрацювання, яку розвинули сучасні науковці, зокрема, України та Росії. Кілька років тому личинками воскової молі зацікавилися фахівці Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича, що в Києві. Розробки препарату закінчилися успіхом — апібальзам «Галерин» показав прекрасні, навіть унікальні результати при лікування туберкульозу (з кровотечами, кавернами), а також бронхіальної астми, пневмонії і навіть безплідності. До його складу, окрім воскової молі входить продукт бджільництва, який синтезує в організмі молекули АТФ (яка відповідає за збереження енергії), квітковий пилок та календула. Випробування препарату проводилося при лікуванні хворих саме Київського туберкульозного диспансеру.

Марія Власенко, якій запропонували пройти курс лікування, спочатку поставилася до цього скептично. Але все ж погодилася вживати зранку та увечері по ложечці кислуватої рідини. Через шість місяців лікарі констатували, що вона ... здорова. Жінка повернулася до нормального життя, а препарат нині вживає для профілактики.

— Воскова міль має особливий обмін речовин і білково-ліпідний комплекс біологічно активних сполук, які забезпечують відновлення ушкоджених оболонок клітин та запобігають виникненню аутоімунних захворювань. Препарати на її основі очищують бронхи, легені, виліковують тканину, — розповіла «Дню» науковий співробітник Інституту бджільництва, хімік-біолог Надія Мулявко. — Дослідження цих унікальних личинок ще потрібно продовжувати. Тому що, наприклад, ми не виявили в ній речовини, яка діє безпосередньо на туберкульозну паличку. Дія екстракту воскової молі в організмі людини відбувається комплексно: ми вважаємо, що вона є опосередкованою і пов’язана з імуномодуляторним впливом... Хочу наголосити, що нині інформація про чудові лікувальні властивості личинок воскової молі, особливо, серед хворих на бронхо-легеневі захворювання, дуже поширюється. Радять купити склянку личинок і залити їх спиртом... Але які личинки вам можуть продати в Києві на Деміївському ринку? Тому дуже не хочеться, аби таку гарну ідею зіпсували і посіяли недовіру до наших наукових досліджень.

Треба додати, що препарат на основі воскової молі дуже добре показав себе при лікуванні бронхіту та бронхіальної астми в дітей — на базі алергологічного відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні №2. Також він незамінимий при профілактиці легеневих захворювань. Катерина Федьків, пасічник з Волині, розповіла що завдяки восковій молі попередила у себе ускладнення.

— Туберкульозу в мене не було, був кашель — лікарі казали, що «невеликий бронхіт». Я вирішила підлікуватися «міллю». Згодом із кашлем у мене з бронхів почав виходити гній... Бронхи очистилися. А ще б трохи посиділа — можливо, мала б туберкульоз. Я ж випила лише три пляшечки бальзаму, — поділилася досвідом пані Катерина.

Отже, при бажанні бути здоровим шляхи оздоровлення можна знайти. Досвід показує, що багато людей, в пошуках порятунку звертаються й до тибетської медицини (до речі, на Сході личинки комах — в особливій пошані в кулінарії), але як сказав «Дню» лікар тибетської медицини Сонам Дорджи, «кліматичні умови в Індії та Тибеті такі, що виключають захворювання на туберкульоз». Тому людям, які до нього звертаються в Україні, від прописує імуностимулюючі препарати. Звісно, ніхто не закликає уникати медикаментозного лікування за системою DOTS. Наше завдання — показати, що в людини завжди є вибір, в тому числі якими методами лікуватися. Головне — взяти на себе відповідальність за своє здоров’я, подумати про те, що ти несеш загрозу здоров’ю оточуючих, та поставити за мету — позбутися недуги.

ДОВIДКА «Дня»

Щорічно у світі на туберкульоз захворівають 9—10 мільйонів осіб, з яких 60% — в країнах, що розвиваються. При цьому 3—4 мільйони чоловік помирає. Загальна кількість хворих у світі досягає 50—60 мільйонів. Найбільш високий показник захворюваності на душу населення зареєстрований в Африканському регіоні (9363 випадки на 100 тисяч населення), там — й найвища смертність. За даними ВООЗ, якщо система боротьби з туберкульозом не буде поліпшена, то до 2020 року у світі буде майже 200 мільйонів хворих, а 40 мільйонів помруть.

В Україні за останні 11 років показник захворюваності на туберкульоз збільшився в 1,7 разу, а смертність — в 1,5 разу (з 49,1 випадку на 100 тисяч населення до 79,8). Найвищі показники у 2007-му році зафіксували в Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській, Луганській, Донецькій, Одеській, Запорізькій та Харківській областях. Серед тих, хто у 2007 році вперше захворів та туберкульоз, 51% — безробітні працездатного віку, 13,9% — робітники, 13,33% — пенсіонери, 3,6% — службовці (з них 1,8% — медичні працівники), 1,9% — люди без постійного місця проживання. У цілому соціально незахищені верстви становлять 67%.