Мюнхен: зіткнення реальностей

На 46-й Мюнхенській конференції з безпеки під назвою «Більше ніяких відмовок», що завершилась у неділю, вкотре між Заходом і Росією виявилися розбіжності в розумінні безпекових реалій. Зокрема, Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен у інтерв’ю Рейтер наголосив на невідповідності реальності нової воєнної доктрини Росії, яку буквально напередодні конференції підписав російський президент, і в якій розширення Північноатлантичного альянсу на Схід названо загрозою. «Ця доктрина не відображає реальності і явно суперечить усім нашим зусиллям поліпшувати відносини між НАТО і Росією. Мушу сказати, що ця нова доктрина не відображає реального світу... НАТО не є ворогом Росії», — цитує Рейтер слова Генсека.

Про розходження сторін також свідчить намагання Москви проштовхнути запропонований президентом Росії Дмитром Медведєвим договір про європейську безпеку, в якому мають бути прописані юридичні зобов’язання щодо реалізації принципу неподільності безпеки. І це попри те, що 29 січня державний секретар Гілларі Клінтон на виступі у військовій академії L’Ecole Militaire у Парижі дала зрозуміти, що США не підтримують цієї ідеї, натомість вона запропонувала конкретні пропозиції щодо вдосконалення роботи ОБСЄ. Більше того, напередодні конференції в німецькій Sueddeutsche Zeitung Клінтон написала, що найкращий шлях щодо забезпечення принципу неподільності безпеки лежить через зміцнення існуючих інститутів, таких, як ОБСЄ і Рада Росія-НАТО, а не через укладання нових договорів.

Тим не менше російський міністр закордонних справ Сергій Лавров у своєму виступі наполягав на необхідності підписання юридично зобов’язуючого договору. Він розкритикував ОБСЄ у неспроможності реалізувати принцип неподільності безпеки на всьому євроатлантичному просторі. Лавров заявив, що за останні 20 років європейська безпека серйозно розхиталась в усіх параметрах. І таку ситуацію він назвав атрофією ОБСЄ. Разом з тим російський міністр не запропонував, на противагу Клінтон, жодних конкретних заходів щодо поліпшення діяльності цієї організації. Лавров закликав подолати блокові підходи до холодної війни в Європі й страхи з приводу «сфер впливу», щоб забезпечити «ту нову якість взаємної довіри, яка так гостро потрібна Європі в сучасних умовах».

В Україні також поділяють думку, що європейська безпека страждає від дефіциту довіри й підтримують конструктивний діалог, спрямований на поліпшення європейської системи безпеки. Про це, зокрема, сказав голова зовнішньополітичного відомства України Петро Порошенко у своєму виступі в Мюнхені. Водночас він сказав, що реальну базу для будь-якого виду «неподільної, рівної і не зменшеної безпеки» забезпечує регіональні безпекові структури, які включають НАТО та ЄС.

Порошенко також наголосив, що Україна, як і більшість європейських країн, поділяє точку зору, що європейська система безпеки, яка базується на ОБСЄ, НАТО і ЄС, відображає нинішні реальності й не вимагає драматичної перебудови. «Скоріше це вимагає перезавантаження у сенсі забезпечення кращої імплементації узгоджених принципів і кращого дотримання узгоджених зобов’язань, юридичних та політичних. НАТО як організація вже довела свою ефективність і буде продовжувати грати ключову роль у забезпеченні безпеки в євроатлантичному регіоні», — сказав український міністр.

Міністр закордонних справ Європейського Союзу Кетрін Ештон у своєму виступі зізналась, що не все гаразд на нашому континенті. «Панує недовіра. Деякі конфлікти далеко не «заморожені». Деякі договори, наприклад, щодо звичайних збройних сил, не функціонують, як повинні. І з’являється багато нових викликів», — сказала вона. Разом з тим європейський міністр назвала принципи й зобов’язання, щодо яких у ЄС існує згода. Зокрема, за її словами, мова йде про вирішення проблем разом США, Європою і Росією; не застосування сили для вирішення політичних суперечок; всі держави вільні приєднуватися до безпекових альянсів за власним вибором і підтримку загальноохополюючого підходу до безпеки, включаючи повагу прав людини. Тим самим пані Ештон фактично повторила позицію США, яка не визнає сфер впливу й підтримує приєднання країн до безпекових союзів.

Мюнхенська конференція стала свідченням виникнення нової реальності — бажання Об’єднаної Європи стати глобальним гравцем і брати на себе більше зобов’язань у сфері безпеки. Зокрема, як відзначив у своєму виступі міністр закордонних справ Німеччини Гідо Вестервелле: «Ми хочемо сильного європейського менеджменту з врегулювання криз. Це не означає заміну інших структур безпеки. Ніхто не має причин боятися Європи, але кожен зможе покладатися на неї. Спільна європейська політика безпеки й оборони є відповіддю Європи на глобалізацію. Це наш внесок в євроатлантичне безпекове партнерство».

Разом з тим, німецький міністр зазначив, що довгостроковою метою політики в сфері європейської спільної безпекової та оборонної політики є заснування європейської армії під повним парламентським контролем. «Європейський Союз повинен відповідати своїй політичній ролі як глобальний гравець. Він має бути спроможним незалежно врегульовувати кризи й реагувати швидко, гнучко й займати єдину позицію», —наголосив Вестервелле. За його словами, також потрібно швидко діяти, щоб запобігти ерозії Договору про звичайні збройні сили в Європі, оскільки ядерне й звичайне роззброєння має йти рука в руку. До речі, США також виступають проти ерозії цього договору, з якого вийшла Росія більше року тому.

Про те, що має робити ЄС для того, аби протистояти новим викликам, детально розповів у своєму виступі міністр закордонних справ головуючої в ЄС Іспанії Мігель Моратінос. За його словами, перш за все Європа потребує більше глобального урядування, а також поліпшення спроможності «менеджменту нестабільності».

По-друге, відзначив міністр, ми потребуємо більше Європи та Європейського Союзу як глобального актора, якщо хочемо, щоб глобальне урядування було ефективним.

За його словами, Європа потребує більше трансатлантичної співпраці, відновленого НАТО й продовження його трансформації для того, щоб відповідати вимогам ХХІ століття, а також більше співпраці в боротьбі з тероризмом.

«Ми також потребуємо більше зусиль у боротьбі з поширенням ядерної зброї і повинні адаптуватися до багатополярного світу, який за визначенням означає більше непередбачуваності, а також більше конкуренції, особливо в пошуках обмежених ресурсів, таких як енергія і вода», — сказав пан Моратінос.

Він також вважає, що Європа повинна більше зосередитися на запобіганні кризам, щоб вони не перетворилися на конфлікти. Крім того, іспанський міністр наголосив на необхідності для Європи мати більше партнерства й бути спроможною працювати з якомога більшою кількістю країн для попередження криз і менеджменту нинішніх викликів.

За словами Моратіноса, ОБСЄ є головним висловленням нашого спільного розуміння кооперативної безпеки: де поєднані військові, економічні та гуманітарні виміри і як ця організація була силою стабільності й трансформації в Європі. Росія є ключовим стовпом нової європейської архітектури безпеки й ми хочемо, щоб Москва почувалась комфортно в ній. Разом з тим, наголосив він, зростаюча політична роль НАТО і ЄС повинні бути інструментальними в розвитку кооперативної безпекової рамки для всього європейського континенту.

Не можна не звернути уваги на те, що в ЄС чудово розуміють такий фактор як обмеження ресурсів для реалізації ролі глобального гравця. Разом з тим пані Ештон наголосила: «Ми в Європі можемо й повинні грати свою роль. Цього хочуть європейські громадяни. І цього очікують партнери у всьому світі. І частково моя робота полягає в тому, щоб «пропозиція» відповідала «попиту».