На що сподіватися молодим сім’ям?

Забезпечення людей житлом — важлива соціальна проблема для будь-якої країни. Якщо молодь — майбутнє держави, то їй слід дати хоча б мінімум впевненості в завтрашньому дні — дах над головою, адже однією з базових потреб людини є потреба в безпеці. Інакше життя перетворюється на ланцюжок стресів, і тоді не можна очікувати, щоб людина працювала на державу чи створювала сім’ю. Отож, якщо цей рік оголошено Роком усиновлення і сімейного виховання, було б логічним оголосити 2008-й Роком будівництва житла для молоді й, відповідно, виділити на будівництво житла потрібну суму коштів. Нині в Україні на квартобліку стоїть 90 тисяч молодих сімей, ще 20 тисяч — на обліку в Державній спеціалізованій установі «Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву». Саме ці люди сподіваються отримати житло за допомогою держави, як це за п’ять років діяльності Фонду зробили 26 тисяч молодих сімей. Звісно, що це мало, тим більше, що ціна на квадратний метр постійно зростає... Чого ж сподіватися молодим сім’ям у поточному році, розповідає голова правління Фонду Валерій ОМЕЛЬЧУК.

— Валеріє Олексійовичу, чим ви можете порадувати молодих людей і молоді сім’ї, які не мають житла, але дуже хочуть його отримати за підтримкою держави?

— Президент і уряд вже наголошували, що розвиток програми доступного житла, зокрема, й будівництва житла для молоді, є одним із пріоритетів державної політики. З 2002 року в Україні вже існує державна програма забезпечення молоді житлом, розрахована до 2012 року. Нині назріла необхідність вдосконалити її, над чим ми працюємо. Так, ми внесли необхідні пропозиції уряду щодо прийняття нової редакції цієї програми, оскільки минулі п’ять років багато чого змінили, і не всі показники програми, особливо стосовно фінансування з бюджетів, виконувалися за ці роки: недофінансування склало понад 700 мільйонів гривень. Тим не менше, Фонд забезпечив за ці роки понад 26 тисяч молодих сімей. Вважаю, що це — тільки початок... Фонд розвиватиме свою діяльність, і з року в рік зростає кількість сімей, які зможуть за допомогою держави вирішити свої житлові проблеми: в першу чергу — молоді сім’ї з дітьми, багатодітні сім’ї, більшість з яких не можуть самотужки вирішити житлову проблему.

— Яких удосконалень зазнала програма?

— Недавно в першому читанні вже був прийнятий закон України про молодіжне житлове кредитування, яким передбачено ряд нових фінансово-кредитних механізмів, які б могли збільшити обсяги фінансування державної програми забезпечення молоді житлом, зробити його більш доступним (сподіваюся, нова Верховна Рада повернеться до нього і прийме його якнайшвидше, бо він є стратегічно необхідним). Спочатку я нагадаю, які механізми існують. Перший — довготермінове пільгове кредитування молодих сімей за рахунок державного і місцевих бюджетів з умовами кредиту до 30 років під 3% річних. Він передбачає пільги при народженні дітей: коли народжується одна дитина, кредит стає безвідсотковим, дві — 25% кредиту списується, троє і більше — списується половина кредиту. Це надзвичайно вигідна для молодих сімей схема, і найбільше бажаючих отримати кредит саме по цій програмі (таких нині — близько дев’яти тисяч).

Оскільки бюджетних коштів дуже мало, то діє програма часткової компенсації відсоткової ставки по кредитах комерційних банків: молода сім’я отримує кредит у банку, заключає угоду з фондом, який за рахунок бюджетних коштів погашає частково відсоткову ставку в обсязі облікової ставки Національного банку (нині це 10%).

Тобто якщо молода сім’я взяла кредит під 12% річних, то 10% погашає Фонд. Уже більше 17200 тисяч сімей отримали такі кредити. Ця програма успішно працювала у 2004—2005 роках, потім були проблеми, і у 2007-му ми повернулися до неї. Вона працюватиме й у цьому році. Крім того, є хороша новина: торік Фонду як відповідальному виконавцю було доручено реалізацію нової програми (експериментальної) щодо пільгового кредитування науково-педагогічних та педагогічних працівників. Був здійснений пілотний проект у трьох областях — Луганській, Хмельницькій і Київській. На неї виділили 15 мільйонів гривень і забезпечили житлом 84 сім’ї педагогів. У поточному році на неї передбачено 30 мільйонів гривень. Думаю, що при перегляді бюджету на таку актуальну програму буде збільшено асигнування.

Що стосується нових механізмів кредитування, то передбачили запровадження житлових ощадних рахунків (схеми, аналогічні до тих, які працюють в Європі, зокрема, Німеччині). Йдеться про будівельні ощадні каси: сім’я накопичує на своєму спеціальному рахунку кошти, а потім їй надається іпотечний кредит на суму, якої не вистачає на придбання чи будівництво квартири (в першу чергу — для будівництва). Після цього надається кредит по пільговій ставці, а на кошти, накопичені за цей час, нараховується депозитний відсоток теж по високій ставці. Також передбачений механізм, коли Фонд заробляє доходи і за рахунок них будує житло для молоді і кредитує її. Робиться це таким чином: державному фонду в багатьох регіонах відведені земельні ділянки — скажімо, в Луганську вона може складати 4,5 га, і на ній можна збудувати близько тисячі квартир. Фінансування із державного і місцевих бюджетів дає можливість фонду збудувати в найближчі два роки, скажімо, 200 квартир, решту ж квартир ми пропонуємо будувати за рахунок залучення коштів фізичних осіб, виставляти на вільний продаж і продавати їх за комерційною ціною, а прибуток спрямовувати на реалізацію державної програми. Ми пропонуємо запровадити механізм, коли на земельних ділянках, відведених державному фонду, працює замовник державного фонду (а ми вже утворили таке госпрозрахункове підприємство), який, з одного боку, формує ціну для пільгових категорій і тих, які перебувають на квартобліку (ця ціна буде значно нижчою від ринкової — наближатиметься до так званих державних будівельних норм), а з іншого боку, державний замовник надлишки житла може вільно продавати на ринку за комерційними цінами всім бажаючим, отримувати дохід, спрямовувати його на виконання державної програми забезпечення молоді житлом. Такий механізм передбачений в державному бюджеті, як і ряд інших. Для нас є дуже важливим прийняття цього закону. Це дасть можливість застосувати сучасний фінансово-кредитний інструментарій і, як наслідок, більшій кількості молодих сімей вирішити свою житлову проблему.

— Скільки закладено в бюджет на виконання цих програм?

— В бюджеті, прийнятому на цей рік, на всі програми фонду передбачено 210 мільйонів гривень. Це дуже мало. Скажімо, на пільгове кредитування передбачено 50 мільйонів, тобто шість кредитів на одну область. Нині ми готуємо пропозиції для уряду і Міністерства фінансів, щоб при доопрацюванні бюджету асигнування б збільшили утричі.

— Чи буде в роботі якийсь напрям пріоритетним?

— Пільгові кредити — це, в першу чергу, кредити для сімей з дітьми. Як правило, такі родини найменш платоспроможні. Умови кредитів вибудовані так, щоб зробити їх доступними. Натомість, кредит по частковій компенсації має свою специфіку і є доступним для більш заможної сім’ї, тому що сторона комерційного банку грає за своїми правилами, і правила його досить серйозні... Є й інші напрямки: сплата за рахунок держави першого внеску по іпотечному житловому кредиту. Як правило, такий внесок — найболючіша проблема, бо, скажімо, якщо квартира коштує 50 тисяч доларів, а перший внесок 30%, жодна молода сім’я не зможе сплатити ці кошти. Ця схема передбачена законопроектом, про який я говорив, але його реалізація не затверджена урядом, і на нього не передбачено коштів у державному бюджеті, хоча Президент наголошував на цьому напрямі. Загалом же для різних категорій молодих сімей потрібно розвивати всі ці напрями і по всіх збільшувати асигнування.

— Минулий уряд скоротив термін погашення відсоткової ставки по кредитах комерційних банків до п’яти років. Чи буде відмінено це рішення?

— Так, раніше було прийнято рішення, що часткова компенсація по кредитах комерційних банків виплачується тільки перші п’ять років дії кредитної угоди між молодою сім’єю і комерційним банком. Але ми внесли проект постанови, він пройшов перший етап погоджень, і я думаю, що ця постанова буде прийнята — там пропонується до 10 років збільшити термін виплати компенсації.

— Яка нині в Україні утворилася черга на пільгові кредити?

— Є дві цифри. За даними Держкомстату, на квартобліку у нас зареєстровані близько 90 тисяч молодих сімей. Це — потенційно наші клієнти. Друга цифра — це сім’ї, які надали нам необхідні документи для отримання кредиту і зареєструвалися в нашій комп’ютерно-рейтинговій сиcтемі відбору позичальників. Ця система була запроваджена для повної прозорості механізму черговості при наданні пільгових кредитів, тому що було багато нарікань на те, що в регіональних відділених фонду з незрозумілих причин надаються переваги тій чи іншій сім’ї. Тепер завдяки їй працівник фонду виконує тільки технічну функцію (приймає документи, в першу чергу, довідку про квартоблік, перевіряє дані, ставить підпис і вводить в комп’ютер), а машина на підставі затвердженого алгоритму нараховує бали кожній сім’ї. Найбільше їх нараховується багатодітним сім’ям, молодим ученим і спортсменам, які мають найвищі досягнення. Таким чином формується рейтинг: кредит може отримати тільки той, хто стоїть першим... Ця система відкрито знаходиться на сайті фонду, і будь-хто може подивитися, як рухається черга, яка складає нині близько 20 тисяч сімей і молодих людей.

— Скільки нині коштує квадратний метр в Україні та Києві й що робити, аби ціна на житло не піднімалася?

— У своїй роботі ми використовуємо дві ціни: ринкову, з якою нічого не вдієш, і нормативну — державну будівельну норму, яку міністерство будівництва нам дає щоквартально (при розрахунку суми пільгового кредиту, а також суми часткової компенсації ми, згідно з постановою Кабміну, за спеціальною методикою, використовуємо саме цю ціну). І вона суттєво нижча за ринкову. Скажімо, станом на четвертий квартал минулого року вона складала 3812 гривень для Києва (на ринку такої ціни немає вже давно), в середньому по Україні вона ще нижча — 3388 грн. Через різницю між цією ціною і ринковою страждають молоді сім’ї. Скажімо, якщо в Києві ми можемо знайти у кращому випадку житло по 8—9 тисяч гривень за квадратний метр, а нормативна ціна — 3812, то різницю між ними молода сім’я має доплачувати самостійно.

Що можна зробити системно, щоб зупинити зростання ціни? На мою думку, потрібно з року в рік суттєво збільшувати обсяги будівництва нового житла. Потрібно робити те, про що говорить Президент: для окремих категорій (в першу чергу — черговиків, а їх нині в Україні офіційно 1,4 мільйона сімей) запроваджувати механізми, за якими будуватиметься житло, і вони зможуть купувати його недорого, адже, як правило, черговики взяти іпотечний житловий кредит в банку чи просто купити житло неспроможні. Стратегічно правильним напрямом вирішення цієї важливої соціальної проблеми є запровадження механізму доступності цього житла саме для таких категорій громадян, працівників бюджетної сфери та молодих сімей, а також значне збільшення обсягів щорічного будівництва нового житла. Тому що, якщо не збільшувати обсяги, а тільки запроваджувати нові кредитно-фінансові механізми доступності житла, ціна на нього буде зростати (попит збільшуватиметься, а пропозиція — ні). Якщо ж подивитися на цифри, то за останні кілька років кількість збудованого за рік в Україні житла дещо збільшилася — з п’яти мільйонів квадратних метрів до дев’яти, тоді як, скажімо, в радянські часи, зокрема, у 1989 році в Україні було збудовано понад 21 мільйон квадратних метрів житла Нам потрібно повернутися хоча б до цих обсягів будівництва, тоді можна говорити про стабілізацію ціни на житло. Бо мало того, що житла будується мало, то воно ще й будується для багатих, які й так його мають.