«Немає дітей — є люди»
Учора, у Всесвітній день дитини, в Києві відкрили меморіальну дошку видатному польському педагогові-новатору, письменнику та лікарю Янушу Корчаку
«Люби свою дитину будь-якою — не талановитою, нещасливою, дорослою. Спілкуючись із нею, радуйся, бо дитина — це свято, яке поки що із тобою», — це одна з заповідей Януша Корчака — людини, яка стала легендою ще за життя, класика дитячої літератури, педагога, зачинателя діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей. Відомий як Старий Доктор, Януш Корчак (справҐольдшмідт), притримувався думки, що дитина має право бути такою, якою вона є, має право на повагу, на помилку, на висловлення своїх думок. Сам він називав себе «лікарем за освітою, педагогом за волею випадку, письменником за покликанням і психологом із необхідності». Він керував і опікувався у Варшаві двома притулками для дітей «Наш дім» і «Дім Сиріт», в яких створив «дитячу республіку» — з дитячим парламентом, товариським судом, газетою... Це той Януш Корчак, який, маючи шанс врятуватися, вирішив залишитися зі своїми вихованцями до кінця — і у 1942 році разом з ними загинув у нацистському таборі смерті у Треблінці.
До 70-річчя від дня загибелі видатного педагога і письменника Сейм Польщі проголосив 2012 рік «Роком Януша Корчака», який відбувається під гаслом «Немає дітей — є люди». З 13 до 20 листопада у Києві тривали Дні Януша Корчака, протягом яких кияни могли побачити фільм Анджея Вайди «Корчак», відзначений на Каннському кінофестивалі у 1990 році, відвідати лекцію поетки, перекладача, літературознавця Маріанни Кіяновської «А було це так...: факти і кілька фантазій із життя Януша Корчака», сходити на екскурсію до музею Корчака, розташованого у Кловському ліцеї №77, ознайомитися з українськими перекладами його творів, оглянути виставку тематичних плакатів тощо.
«Завершальними акордами» Днів стало відкриття меморіальної дошки видатному педагогу та справжній людині. Створену скульптором Іваном Григор’євим, її відкрили на стіні будинку № 47 на вулиці Володимирській. Саме тут у 1918 році Януш Корчак працював над однією зі своїх основоположних педагогічних робіт «Як любити дитину», потрапивши до Києва як мобілізований військовий лікар. Як зазначив на відкритті меморіальної дошки Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко, більшість положень цієї праці лягли в основу декларації ООН з прав дитини, ухваленої 20 листопада 1989 року. Так, на карті Києва з’явилася ще одна «духовна точка», що поєднує Україну і Польщу.
