Перейти до основного вмісту

Як виживає музичне мистецтво далеко від великих міст?

Привід поговорити про проблеми дав ювілейний X Всеукраїнський дитячий музичний конкурс пам’яті П.Чайковського, який нещодавно відбувся в Кам’янці Черкаської області
21 листопада, 00:00
ВИСТУПАЄ ВІКТОРІЯ ДЕМКОВСЬКА (БІЛА ЦЕРКВА), ЯКА ОТРИМАЛА ГРАН-ПРІ КОНКУРСУ В КАМ’ЯНЦІ / ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ КОНКУРСУ В КАМ’ЯНЦІ

Сюди композитор приїжджав протягом 28 років відпочивати й творити свою музику. Під патронатом імені маестро до Кам’янки щороку листопадовими днями з’їжджаються обдаровані діти з невеликих міст, сіл і селищ. Саме в цьому — унікальність Кам’янського музичного конкурсу.

Сьогодні прагнення вчити дітей музики, живучи в місцях, віддалених від культурних центрів, можна розцінювати як подвиг! Адже купити дитині інструмент і возити за десятки кілометрів до дитячої музичної школи здатні далеко не всі батьки. Відомо також, у яких сумних умовах перебувають нині самі школи й педагоги, працю яких держава оцінює на рівні прожиткового мінімуму. І ось результат: наприклад, в одній з найкращих в Україні — Кам’янській дитячій музичній школі ім. П.Чайковського кількість учнів за кілька років зменшилася з 405 до 147-ми.

Але ж талант дитини не залежить від місця її проживання. Тому будь-яка підтримка обдарованих дітей рівноцінна підтримці майбутнього країни. У цьому й убачають своє головне завдання організатори й меценати Конкурсу в Кам’янці. Заснували його 2003 року — до 110-річчя з дня смерті Петра Чайковського (6 листопада) — Кам’янський державний історико-культурний заповідник, Національний комітет України Міжнародної музичної ради/ЮНЕСКО, Російський центр науки і культури в Києві. Конкурс проходить за підтримки Посольства Росії в Україні, районної та міської влади Кам’янки. До його проведення підключилося також Міністерство культури України. Ось уже кілька років Конкурсу активно допомагає Арт-фонд «Наше», заснований українською художницею Зінаїдою Ліхачовою.

Якщо перший конкурс зібрав лише 12 дітей, то на останні з’їжджалося понад 50 учасників з 14 областей України, а також з Росії й Білорусі. Цього року конкурсантів було вже 65. Організатори й меценати прагнуть створити дітям на кілька днів музичне свято. Кожен, хто приїжджає сюди, почувається переможцем, отримуючи диплом учасника Конкурсу, подарунки, спеціальні нагороди, серед них — за найкраще виконання музики Чайковського й твору українського автора, дипломом «Надія» нагороджують найменшого конкурсанта. Усі отримують також у подарунок футболки з малюнками учнів київських художніх шкіл. Як найвищу винагороду діти сприймають право зіграти на роялі, за яким працював Петро Ілліч. Цей раритетний інструмент реставровано 2007 року на особисті кошти Віктора Черномирдіна (тоді Посла РФ в Україні).

У дні Конкурсу діти та педагоги зустрічаються на майстер-класах з провідними музикантами, спілкуються й слухають своїх колег, які навчаються в столиці, відвідують дивні музично-поетичні «Музейні вечори» при свічках, ранкове чаювання в музеї, які влаштовують працівники Кам’янського заповідника. Традиційними стали творчі зустрічі з відомими композиторами України. На все життя запам’яталися авторські вечори в Кам’янці з Валентином Сильвестровим, Мирославом Скориком, а цього року — з Геннадієм Саськом, які очолювали журі. Концертом-відкриттям ювілейного конкурсу, в якому виступали такі яскраві майстри української культури, як Богдан Півненко, Роман Гриньків, Ірина Стародуб, міг би пишатися будь-який філармонійний зал.

Гран-прі десятого Конкурсу в Кам’янці журі присудило Вікторії Демковській з Білої Церкви (Київська обл.). Вищі винагороди дісталися також восьмирічній Поліні Алєксєєнко з Олександрії (Кіровоградська обл.), Христині Борбат з м. Шостки (Сумська обл.) та Олексію Лук’янцю з м. Кам’янки. Однією з найкращих визнана музична школа м. Волновахи (Донецька обл.), яка підготувала десять учасників: їй, як і школам м. Острога (Рівненська обл.), м. Балти (Одеська обл.), меценати передали музичні центри. А всім школам організатори вручили книжки, диски, збірки нот.

Багатьом учасникам Конкурс у Кам’янці відкрив шлях до музичної професії, до перемог в інших творчих змаганнях. І в цьому — його важлива особливість: обдаровані діти залишаються «під крилом» і опікою. Представництво Росспівробітництва надає дітям можливість узяти участь у конкурсі в російському місті Желєзногорськ (Курська обл.), а також право продовжити навчання в музичних закладах Росії. Арт-фонд «Наше» проводить у столиці України концерти переможців. Завдяки його грантам троє кам’янських конкурсантів отримали цього року найвищі винагороди на Конкурсі молодих віртуозів ім. Карла Черні в Польщі. А юній скрипальці Насті Шевчук меценати вручили чудовий інструмент і справжню концертну сукню.

Арт-фонд також організував у Києві дитячий творчий конкурс на створення логотипу й головної винагороди конкурсу — у вигляді кришталевої статуетки, заснував грошові премії переможцям, стипендії та гранти для дітей, звання «Найкращий педагог». Цього року його отримала Тамара Євдокимова з м. Біла Церква (Київська обл.). А «Найкращим концертмейстером» Конкурсу названа Лариса Кухаренко з м. Первомайська Миколаївської області.

До речі, Л.Кухаренко є, до того ж, організатором у своєму місті Клубу камерної музики «Камерата», який відзначив нещодавно своє п’ятиріччя. Діяльність цієї громадської організації — ще один приклад виживання в невеликих містах високого мистецтва. Зібравши музикантів-однодумців, «Первомайська камерата» поступово перетворилася на місцеву філармонію, якої де-юре в місті не існує. Виступів музикантів уже чекають не лише в Первомайську, а й у довколишніх селах, хоча умов для існування «Камерати» практично немає. Її керівник Лариса Кухаренко розповіла газеті «День»:

— Наша просвітницька робота досягається переважно зусиллями дітей музичних шкіл. Пояснити це нескладно: професійні музиканти хочуть отримувати хоча б мінімальну грошову винагороду, а на культуру в нашій країні, як ведеться, грошей немає. Єдиний у клубі співак, на жаль, був вимушений податися працювати вантажником. Тому найчастіше наші концерти обмежуються виступами дітей, яким не треба платити.

Створене для підтримки академічної музики, об’єднання «Камерата» перебуває нині в стані «бути чи не бути». Працюємо ми собі на збиток, стикаючись, до того ж, з нерозумінням і небажанням підтримувати нас хоча б морально. Не кажу про те, що досі в місті немає залу, в якому стояв би рояль. Сьогодні навіть в обласної Миколаївської філармонії немає свого залу.

Свого часу «Первомайська камерата» отримала за допомогою посольства Росії грант, що дало нам можливість проводити концерти. Підтримує нас місцева медіакомпанія «Твій Всесвіт», яка прагне донести наші просвітницькі ідеї до більш широкої аудиторії. Співпрацюємо ми й з Національною спілкою композиторів України. Вони всі й допомагають нам «вистояти». Дуже сподіваємося, що обіцянка глави міста підтримати наші прагнення не залишиться словами. Адже навіть далекі від мистецтва люди не залишалися байдужими на наших концертах. Заради них, заради дітей ми й готові віддавати своє професійне вміння та енергію».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати